Страница 46 из 61
----- Звичайно. Як тільки Ніка доп’є сочок ми піднімемось на гору.
Марина вуха розвісила як локатори від почутого. Цікаво що вона думає тепер про мене? Але мені байдуже. Я із Едгардом і він серйозно до мене відноситься, а вона чесна давалка для його сім’ї.
Віктор відвернувся і хотів вже йти.
----- Вікторе зачекай, я йду із тобою. — проказав Максиміліано.
----- А як же я? — заявила Марина.
----- Як хочеш. В мене є справи. Можеш розважатись, якщо ти мені будеш потрібна я тебе знайду. — проказав Максиміліано і пішов із Віктором.
----- Ну й добре. Я собі іншого знайду. — під ніс пробурмотіла Марина.
Потім піднялась із стільчика і підійшла до Едгарда із іншої сторони.
----- То значить Нічка знайшла собі татуся? Я зможу тебе краще вдовільнити ніж та маленька. — проказала Марина Едгарду і повісилась йому на шию.
Едгард зняв із себе її руки і відсунув Марину в сторону.
----- Марино, вгамуй себе. Ніка мене не вдовільняє таким способом. У нас із Веронікою серйозні відносини, вона моя наречена і я її поважаю. Так що будь ласка тримай свій робочий язичок там де йому місце.
----- Наречена? Ти що хочеш взяти собі за дружину целку? Ви старі помішались.
----- Піди краще розважайся в залі і не випробовуй моє терпіння.
----- Тобі із ним сподобається. Ти будеш на сьомому небі від задоволення. — заявила вона мені.
----- Не сумніваюсь Марино, якщо ти так говориш значить так і буде. Ти ж в нас спеціалістка в цьому. — фиркнула я їй.
Я піднялась із стільчика.
----- Ти думаєш що він серйозно із тобою? Ти тільки ноги йому розклади і опинишся там де я зараз.
----- Не сумнівайся, розкладу, після одруження.
----- Ну й дурна ти Ніка. Масти собі голову, але потім не біжи до мене плакатись, що тебе використали.
----- Не прибіжу, тому що мудріша від тебе. Едгарде, нам час йти на гору, твої вже чикають нас.
----- Звичайно кицю. — проказав Едгард.
Він поцілував мені руку і ми пішли на гору. От сучка Марина. Знає що Едгард зі мною і всерівно до нього полізла. Щось я проголодалась і вона сьогодні буде моєю вечерею.
Ми зайшли в кабінет, там вже всі були. Едгард не стримався.
----- Вибач синку, але для розваг знайди собі іншу. Твоя пасія сьогодні стане вечерею для нас із Нікою. — проказав Едгард до Максиміліано.
----- Як хочете. Вона мене не дуже і цікавила. Просто ми із Олександром та Микелло вирішили сьогодні втрьох із нею розважитись. Але якщо вона вам потрібна для вечері то ми собі інших знайдемо для розваги.
----- Зачекайте, то ви вечерятимете разом із Нікою? Вона що теж вже така як і ви? Це ви її перетворили? — задавала питання Свєта Едгарду.
----- Свєто, Едгард мене не перетворював. Я від народження така як він.
----- Але це не можливо. Ти ж росла так як ми, їла їжу смертних.
----- Я росла так як смертні тільки до 18 років, а зараз мій вік зупинився і я житиму і харчуватимусь постійно так як і всі мого виду. Хоч я і досі пила неодноразово кров, це в мене від народження. До речі твоя кров для мене завжди була наркотиком. Спочатку мені важко давалось стримувати себе від того щоб не попити твоєї крові, але ти стала моєю подружкою. Тож я змогла вгамувати свою спрагу до твоєї так бажаної мені крові.
----- Що? Ти хотіла випити мою кров, а я постійно залишалась із тобою на одинці? О Боже.
----- Свєта заспокойся, я давно вже вгамувала свої бажання.
----- Ось чому Віктор так сполошився коли ти його вкусила. Ти повинна була перетворитись?
----- Не зовсім. Але це один із кроків для перетворення. Не кожна смертна може перетворитись. Більшість помирають від першого ж ковтка крові вампіра. До цього потрібно ретельно підготуватись і то шансів залишиться мінімум щоб вижити.
----- А я можу бути така як ти?
----- Така як я не зможеш, а вампіром 50/50.
----- Андрій так само мені сказав. — сумно проказала Свєта.
Андрій обняв її за талію.
----- Маленька, ми проживемо щасливо твоє життя і я завжди буду рядом із тобою. Я люблю тебе крихітко. — проказав він до Свєти.
----- І я тебе люблю. Дуже сильно люблю. — відповіла вона йому.
----- Я знаю маленька. Тому і хочу бути із тобою.
Схоже що вони насправді щасливі закохані, так само як і ми із Едгардом.
----- Батьку я б хотів познайомити тебе із свою дівчиною. Вона ще нічого не знає про нашу сім’ю. Їй 16 років і вона незаймана. Я ще її не чіпав, тому що не хочу її портити через свою похіть. Вона із притулку, її там залишили після народження. Рідних так і не знайшли. Вона хороша, скромна дівчинка. Я спілкувався із нею три тижні і сьогодні вона прийшла із подружкою до нас сюди. Прошу тебе дозволити нам офіційно зустрічатись і забрати її із собою в Америку під мою відповідальність. — виголосив промову Олександр.
----- Приведеш її до мене в кабінет, я поговорю із нею. — проказав Едгард.
----- Батьку, будь ласка…
----- Синку не переживай, ми будемо удвох із Нікою. Я просто поговорю із нею.
----- Добре. Як тільки ми все вирішимо я проведу її до тебе. — погодився Олександр.
----- Прекрасно. Вікторе ти теж хотів мені дещо повідомити?
----- Хотів і хочу. Едгарде я декого знайшов, а точніше вона сама мене знайшла. Одним словом я запропонував зустрічатись Юлії і вона погодилась.
----- Юлії? — перепитали ми вдвох із Едгардом.
----- Так Едгарде я зустрічаюсь із твоєю дочкою. Я розумію що це трохи неправильно, тому що ми кровні родичі. Але вона не зможе мати від мене дітей. Дядько Юлії провірив її і повідомив їй, що в неї таж ситуація, що і в більшості їх родини. Тільки Ніка та Даніель можуть продовжити рід. Також це могли Катя та їх мама. Дядько Юлії не зміг зрозуміти причини родинної хвороби, адже всі її рідні здорові і батьки не виключення.
----- Де зараз Юлія? — спитався Едгард.
----- Вона із Тетяною, дівчиною Олександра. Приглядає, щоб ніхто не чіплявся до Тані.
----- Проведіть обох до мене в кабінет. Самі зачекаєте біля кабінету. Ще є якісь питання чи інформація для мене?
----- Та ні. — проказав Віктор і всі погодились.
Коли всі вийшли ми в двох із Едгардом залишились в кабінеті.
----- Едгарде це не правильно. Юля твоя дочка, а Віктор твій племінник.
----- Давай спочатку поговоримо із Юлією. Вони не є рідними, прямими по крові. У їхньому випадку навіть діти можливі, якщо б не її хвороба. Дивно якось, всі хворі, а ти із рідними ні. Чому саме ви здорові?
----- А це хіба погано, що я здорова і можу продовжити рід?
----- Звичайно ні маленька. Просто я не можу зрозуміти причини. Крім того якщо Юля хвора то і твої діти від мене теж можуть виявитись неспроможними продовжити твій рід.
----- Заспокойся. Я впевнена що цьому є інше пояснення. Вероніка ж продовжила рід, хоч її сестра та інші брати із сестрами теж не змогли. Значить проблема в мині, а не в тобі. Ти взагалі взірець продуктивності. — проказала я із посмішкою.
Едгард не відреагував на мою насмішку.
----- У сім’ї королеви було тільки четверо дітей. Сини померли під час війни за територію. Тому невідомо чи вони могли б дати потомство.