Страница 29 из 61
Глава 4. Карти на стіл (Від Едгарда)
Я й подумати не міг, що Ніка настільки сильна. Віктор звичайно силою та спритністю ніколи не визначався, але вона настільки легко та вправно із ним справилась…. Невже і моя Вероніка теж була настільки сильною. Моя? Чесно кажучи не знаю чи вона ще моя. Чим більше маленька Ніка рядом, тим сильніше я до неї звикаю. В мене вже більше тисячоліття не було настільки сильної прив’язаності до жінки. Спочатку я вирішив, що це через те, що Ніка точна копія Вероніки, принаймні зовнішністю. Але тепер я почав сумніватись в цьому. Ніка практично прив’язала мене до себе своїм впертим характером. В мене ще ніколи не було настільки впертої особистості. Звичайно ще її мама, але вона погодилась бути зі мною за гроші. Боже, чому я спочатку не спитався в неї навіщо їй були ті гроші. Якщо б я це знав, то ніколи б такого із нею не зробив. А вона терпіла до останнього, так як ми домовились. Дві години, секунда в секунду. Я був із нею як садист, жодного жалю. Моя остання дружина якраз день перед тим покинула мене, а я зігнав свою злість на Олександрі. Добре що хоч опам’ятався і не вбив безневинну жінку. Як мені тепер бути? Ніка мені цього ніколи не пробачить, вона зненавидить мене і я вічність випрошуватиму в неї пробачення. Годину тому у нас із Нікою було все прекрасно. Я навіть планував сьогодні зупинити своє старіння. А тепер вже не знаю що мені робити дальше. Як мені розказати їй правду? Як зізнатись, що це я скалічив її маму? Добре що вона виявилась із вампірським ДНК і змогла загоїти свої рани. Була б вона звичайною смертною, то ще в мене в квартирі стекла б кров’ю. Всі десять років я випрошував у неї пробачення, навіть минулого тижня зустрів її в парку і просив у неї пробачення. Але вона як завжди сказала, що вона мені давно пробачила, тому мені краще не слідкувати за нею. Правда того вечора в парку ми поговорили. Я признався, що її дочка зустрічається із моїм сином. Олександра на диво спокійно відреагувала. Треба було ще того вечора офіційно об’єднати Пітера та Катю. Можливо Катя залишилась б із нами і була б жива. Але тоді я ще не знав, що вона не звичайна смертна. А із смертними не дозволені офіційні союзи. Хто б міг подумати, що через тиждень я влюблюсь у її молодшу дочку, якій на той час ще й 18-ти не було. Я Пітеру не розповів, що знайомий із мамою Каті. Я слідкував за життям Олександри і саме я допоміг їй влаштуватись в прокуратуру та пробитись по службі. Але вона нічого про це не знала. Хоч здогадувалась, але я сказав що не прикладав своїх зусиль на допомогу їй. Так ми і розійшлись. Більше ми не зустрічались. Не знаю як відреагує моя сім’я на мою поведінку із смертною жінкою. Звичайно я не був все своє життя ідеальним вампіром. Але останні роки я був досить порядочним і дітей вчив вести себе стримано та із повагою відноситись до смертних які того заслуговували. Олександра якраз і була та жінка яку потрібно поважати. Вона цього заслужила більше за всіх. Олександра пішла проти своїх не бажань та своєї бризгливості, щоб врятувати свого сина. Вона як виявилось була надзвичайно розумною та високоморальною жінкою. Вона мені поклялась, що ніколи не робила мінету і просила продовжити час, але щоб було без того. А як послідній виродок вирішив із неї поіздіватись на повну. А чому? Тому що моя дружина знайшла собі іншого і покинула мене, а Олександра попала під гарячу руку. Вона витерпіла все, щоб врятувати свого сина. Навіть прибрала за собою. Не просто прибрала, а видраяла все до блиску. Ранком коли я повернувся туди то думав, що вона вже померла. Навіть домовився про інсценування її смерті. Зайшовши в квартиру я попрямував у ту кімнату де її залишив. Олександри не було, підлога була чистою. Стіл та ліжко прибраними. На кухні та у ванній теж була ідеальна чистота. Зайшовши знову у кімнату я оглянув тумбочку там лежала тисяча доларів. Відкривши шухляду я побачив що всі гроші на місці. Годинник, телефон, ноутбук теж лежали на своїх місцях. Зверху на постелі лежав мій золотий ланцюжок, який я спеціально залишив під подушкою, щоб вона його вкрала. Всі речі були на своїх місцях. Я зразу кинувся до ноутбука переглянути відео і був не простото здивований, а офігівший. Олександра все вимила вручну. На колінах драяла підлогу і кілька раз протирала вологою тряпочкою. Вона прибрала кожний міліметр, всюди де була її кров. Так плачучи вона і пішла додому. Я зразу ж пробив інформацію про неї і дізнався, що її син присмерті в реанімації чекає на операцію. Життя його висіло на волосині і операція потрібна була в щитані години. Саме тому Олександра і погодилась зі мною зустрітись. Коли вона подзвонила мені вона не плакала, просто сказала, що їй потрібно 5 тисяч доларів і вона готова на все. За весь той час коли ми були у двох вона жодного разу не виправдовувалась і терпіла мої знущання. Я тоді використав на ній весь свій словниковий запас образливих слів, а вона навіть не заперечувала мені і не сказала причини її приходу до мене. Одне що попросилась від мінету і все, більше нічого. Коли я її брав ректально, вона сказала що не була так, в чому я і переконався. Але мені було байдуже. Я послідній виродок і садист. А тепер хочу і її 18літню дочку. Недарма Ніка обізвала мене вампірським дидлом. Безсердечне і без душевне дидло. Немає мені прощення за таке.
----- Едварде ти не знаєш де Ніка поділась? — спитався Віктор.
----- В саду на дереві сховалась.
----- Ти що вдарив її?
----- Ні, ми просто поговорили. Ніка жаліє за свою поведінку із тобою.
----- А за свій гострий язик не жаліє? Тепер всім відомо що я не традиційної орієнтації і кожен на мене пальцем показуватиме. Завтра прибуде батько із Ізраїлю і буде мною надзвичайно задоволений.
----- Вікторе, що ти як маленький. Ти вже давно не юнак. Ну подобаються тобі мужчини, ну і що з того. Менше би боявся батька і легше би до цього всі віднеслись. На даний час є багато мужчин та жінок нетрадиційної орієнтації серед вампірів і що з того. Клемент теж цікавиться мужчинами, а в нього є дружина, діти і сотні коханок – жінок, але попри те він любить позависати із мужчинами. До речі він на початках до твого батька клеївся, як почув легенди про мої розміри. Клемент вирішив що в нас це сімейне.
----- Батько ніколи мені не розповідав цього. Чикай, а до тебе він хіба не клеївся?
----- Клеївся. Ще й як клеївся. Прямо романтичні зустрічі влаштовував.
----- І що?
----- Ніщо. Мене ніколи мужчини не цікавили. Допоки він до твого батька залицявся я його дружину та дочок оприходував. Ті на радощах мені всі його таємниці висповідали.
----- А батько був із ним?
----- Ти що!? Звичайно ні. Хоч твій батько не такий любитель різноманіття жіночих тіл як я, але мужчини для нього противні в плані сексу.
----- Я із мужчинами веду себе в ролі мужчини, а не жінки. Я ще жодного разу не робив того, як обізвала мене Ніка.
----- Це твої справи. Повір ти в меншому лайні, аніж я.
До нас зайшла Крісті.
----- Батьку, Ніка вже повернулась в дім. Вона зараз в Пітера.
----- Добре присідай, почекаємо на них.
----- То я буду із Віктором неподалік, а ти із Пітером охоронятимеш Ніку поблизу?
----- Такий план.
----- А якщо вони організують напад на неї сьогодні? Вона ж головна мішень.
----- Не думаю що за це потрібно переживати. Ти ж бачила можливості Ніки? Це нас із Пітером потрібно буде рятувати, якщо на нас трьох нападуть. Крісті, ні в якому разі не встрявати в бійку поки я не дам знак, або Ніка не залишиться без захисту. Скоріше за все на нас нападуть по дорозі в морг. Це найкраще місце, далеко до населених пунктів і знаходиться практично в ямі. Ми просто попадаємо до них в пастку.