Страница 25 из 61
----- Чому ти зупинився? Я голодна.
Я просто не знав, що відповісти.
----- Ував. За таке я готовий непросто годувати тебе, але й прожовувати їжу для твоєї зручності.
----- Прожовувати точно мені не потрібно. Я тоді її їсти не стану.
----- Буду знати. Можна продовжувати?
----- Звичайно можна. — проказала вона і зразу легенько відкрила ротик.
Віктор вибіг із кімнати, гримнувши дверима. І правильно. Нехай вчиться як потрібно себе вести із справжніми дівчатами. Йому вже час заводити сім’ю, а на цю роль будь хто не підійде.
За кожний кусочок яєчні Ніка цілувала мене в губи, але поцілунок був миттєвим. Тільки я хотів продовжити поцілунок вона зразу відсторонювалась. Чесно кажучи я і на це не очікував, все таки я набагато старший за неї. Пити із моїх рук вона на відріз відмовилась, тож я вирішив не провокувати її. Починати все із початку в мене бажання не має.
----- Ну як я готую?
----- Дуже смачно, спасибі. А ти вживаєш їжу смертних?
----- Вживаю. Звичайно тільки тоді як це потрібно, щоб не відрізнятись від смертних.
----- І як?
----- Ніяк. Їжа як їжа. Толку мені із неї жодного.
----- Вона тобі не шкодить?
----- Не шкодить. Те що пишуть про нас – вигадки. Ми такі ж як ви, я мав на увазі смертні. Ми ходимо по сонці, їмо звичайну їжу, хоч смислу від цього жодного. Ми дихаємо, хоч це для нас не обов’язково. Спимо, це теж нам не обов’язково, принаймні часто. В нас б’ється серце, але надзвичайно повільно. По венах тече кров червоно кольору. Ми відчуваємо біль, але в нас все швидко гоїться. Нас можна вбити, просто смертним це не під силу.
----- А як вас можна вбити?
----- Боїшся, що я приставатиму до тебе?
----- Я не тебе боюсь.
----- Віктора?
----- Ні. Він нічого поганого мені не зробить. Я просто вважаю, що це вампіри зачищають мій рід і тому мені краще бути готовою до цього.
----- Я захищу тебе.
----- Едгарде ти не завжди будеш біля мене. Всерівно кудись відходитимеш, на кухню чи у свою спальню, коли я спатиму. Мені потрібно навчитись самій себе захищати.
----- Ти права. Після того як повернемось із похоронного бюро я тебе потренерую, але ти будеш в образі вампіра. Тож після того тобі потрібно буде поїсти.
----- Добре. А негативний резус буде?
----- Для тебе все що завгодно моя пташко.
----- Ти виконаєш все, все?
Що вона задумала? Невже я помилився у ній і вона забажає крутити мною вовсяк. Надіюсь, що це не так.
----- І чого ж ти хочеш від мене? — проказав я прищурившись.
----- Едгарде… я не знаю як це сказати… можливо ти будеш проти цього…
Хитра яка. Скорчила із себе невинну і я маю купитись. Спробує чогось заказати, на кшталт зірку із неба дістати. Нехай забирається до Віктора. Мені байдуже, що вона спадкоємиця трону. Мені потрібна дружина, а не влада.
----- Кажи прямо.
----- Добре. Говорю прямо…. Я б хотіла, щоб ти дозволив мені спочатку подорослішати, а потім вже у нас були статеві стосунки. Я розумію ти дорослий мужчина і без інтиму тобі ніяк, тож прошу зачекати хоча б кілька років. Я не зможу деякий час мати із тобою стосунки, ти для мене занадто... старший. Все, сказала.
Моїй радості не було меж. Я й сам не хотів її чіпати як мінімум рік. Її тіло вже цілком сформоване, навіть для мого розміру. А от психологічно їй потрібно звикнути до мене, більшість смертних приділяють віку велике значення.
----- Ніка, маленька. Я й не думав тебе зараз чіпати. Звичайно я зачекаю стільки, як ти забажаєш. Але ти не подорослішаєш через два роки. Твій вік призупинився. Але я готовий чекати. Головне щоб ти зачекала.
----- Хто тобі таку дурницю сказав? Дочка мого дядька із Росії теж була на полукровкою, але розвивалас як смертна.
----- Це не можливо. Вероніка теж на половину вампір і вона розвивались століттями.
----- Цікаво. Отже я не житиму стільки як вампір і в нас є всього кілька десятків років щоб бути разом?
----- Цього я не знаю маленька….
Тільки не це. Я планував для нас щасливе сімейне життя на протязі тисячоліть чи хоча б століть, а не років. Я не зможу без неї.
----- Зачекай, Вероніка жила в образі вампірки, так?
----- Так.
----- А моя родичка, одна із родичок, жила у образі смертної. Виходить, якщо я житиму постійно в образі вампіра скажемо після 25 то і старіти я буду так як і вампір.
----- Можливо. Я із таким ще не зустрічався. Вероніка правда показала себе справжню мені, але це було протягом кількох годин, а ти постійно так живеш. Думаю в цьому щось є.
----- Едварде, якою б ти хотів мене бачити біля себе? Можливо мені стати вампіром у 20 років?
----- Квіточко, ти повинна сама зробити вибір. Я бажатиму тебе і 40-калітню. Саме головніше, що ми будемо разом, а вік значення не має.
----- Спасибі тобі. Я думала, що ти побажаєш від мене, щоб я завжди була юною. Мені не хочеться щоб наші діти були у два рази старшими від мене.
----- Моя рідненька. Яке щастя, що ти обрала мене. Станеш вампіром у тому віці, в якому почуватимеш себе зі мною зручно.
----- Я і зараз почуваю себе зручно, але мені хочеться ще трошки побути смертною.
----- Звичайно маленька.
----- Не називай мене маленькою, а то мені здається, що ти не бачиш в мині жінку.
----- Ну, якщо чесно, ти і справді ще замаленька до дорослого життя зі мною.
Ніка вирвалась від мене і почала репетувати.
----- Що? Ах ти ж…. Вчора ввечері тобі було байдуже що я маленька. Сам сказав, що я сформована і стояк був нічого такий, як побачив мене маленьку в одній спідній білизні. А тепер вже маленька? Скажи прямо ,що я тебе не цікавлю для сім’ї, а голову мені морочиш через те що я спадкоємиця. Видіти тебе не можу. Забирайся звідси. Мені потрібно переодітись. Ми із братом їдемо додому. Краще б я переспала із Віктором, а не повірила твоїм пустим словам. Не так обідно було б.
От зараза і треба було їй таке сказати.
----- Ніка, маленька, ти не правильно зрозуміла…
----- В тім той справа, що я не правильно зрозуміла. Від тепер я правильно все розумітиму. Права була Катя, спочатку пожити у своє задоволення треба, а потім і про сім’ю думати. Через тебе я втратила маму та сестру. Поїхала б була із сестрою, то врятувала б їх. А ні, тобі негативного резусу захотілось, та ще й від незайманої. Ненавиджу тебе кровосос нещасний.
Я хотів її обняти, але вона вирвалась від мене.
----- Ніка ти ж теж наполовину вампір.
----- Я не вампір я людина і житиму в образі людини завжди. Мені вистачить кілька десятків років життя. Краще це ніж зв’язуватись із вами.
До нас забігли наші.
----- Ніка кицю, що сталося? Він тебе образив? — щебетав Віктор.
Ще його мені не вистачало.
----- Відстань від мене придурок.
----- Сонечко, я хочу допомогти тобі. — знову за своє Віктор.
----- Мені не потрібна твоя допомога. Ти мені противний, ще із першого нашого знайомства. Ти на себе в дзеркало колись дивився? Гомик неотесаний.
----- Хто? Це Едвард тобі висповідався?