Страница 22 из 61
----- Тоді хоча б спробуй. Ви ж домовились із Віктором два тижні зустрічатись, тож виконайте зобов’язання один перед одним. Якщо після того строку ти всерівно не хотітимеш офіційно зустрічатись із ним, я впевнений Віктор це зрозуміє.
Вона зразу ж відійшла від мене і підійшла до Віктора.
----- Спробуй хоч раз на мене голос підвищити, або лізти до мене, я тобі більше цього не терпітиму. — пригрозила вона Віктору.
От молодчинка. Нехай тільки спробує її зачепити, вона вмить йому сама ребра порахує.
----- Якою язвою була, такою і залишилась. — відрізав Віктор.
----- Тоді відмовся від обов’язків переді мною і не матимеш язви.
Хитрунка. Вона точно ніде не пропаде.
----- Навіть не подумаю. Ти будеш зі мною весь строк до кінця.
----- Тоді готуйся до найгірших двох тижнів у своєму існуванні. Ти жалітимеш про кожний із 14 днів проведених зі мною.
----- Така мала, а така вредна. — вмішався Андрій.
Ніка зразу відійшла від Віктора.
----- Як там Свєта? — спиталась вона в Андрія.
----- Я залишив її в кімнаті. Вона відмовилась бути в залі без мене. Не переживай із нею все добре. Зранку відвезу її додому. — відчитався він їй.
Потім у неї подзвонив телефон.
----- Вікторе я відійду поговорити із мамою.
----- Мені піти із тобою чи ти хочеш на одинці поговорити?
----- Якщо хочеш можеш піти зі мною.
----- Тоді я піду із тобою.
Вона більше нічого йому не сказала і за секунду зникла на горі. Віктор подався за нею. Чому я такий ідіот? Сам її штовхаю до нього. Треба поговорити із нею на одинці і все пояснити. Можливо навіть план виробити на ці 2 тижні. Я точно дограюсь. Довго вона мої вибрики не терпітиме. Їх не було хвилин 10. В мене в голові вже прокручувались сценки їх поцілунків. Коли прийшов в себе, то зрозумів що мотаю круги по кімнаті. Всі стали у стіни і дивились за моєю поведінкою.
----- Якщо вона тобі настільки потрібна, то навіщо штовхаєш до нього? Поговори із нею. Вона хоч дівчинка молоденька, але розумна. Не втрать свого шансу, доки вона до тебе прихильна. Віктор її не поверне тобі і добиватиметься її і після двох тижнів. — провадив Пітер.
----- Що ж мені робити? І чому я так пізно зупинив свій вік. Вона ніколи не зацікавиться мною, я для неї буду тільки другом.
----- Заспокойся батьку я знаю її смак. Мені її брат сказав, що їй не подобаються відморозки і що вона відчуває почуття інших людей. Я впевнена вона обере тебе. Крім того і чекати не довго залишилось до її повноліття. — проказувала Аліса.
----- Ти помиляєшся доню, Вероніка скоріше за все дорослішатиме як вампір. Її час уповільниться так як і твій у свій час. До її 21 року потрібно століття чикати. А для того щоб ми хоч якось один одному підходили по віку – століть п’ять не менше.
----- Чув таке прислів’я: «Любви все возрасты покорны.». А тепер слухай. Я займусь промиванням голови Свєти, а вона в той час твоєї Ніки. Якщо ти не маєш права прямо Ніці що не будь говорити про її кавалера, то це зроблять смертні. І нехай тоді Сальваторе заперечить майбутній королеві. — вмішався Андрій.
----- Ти зрозумів хто вона насправді? — здивувався я
----- Звичайно. Ти постійно картину розглядаєш із зображенням своєї Вероніки, а ця маленька просто її копія. Я зразу це зрозумів, ще коли ми із Віктором були біля її під’їзду. Мені було цікаво як ти свій подарунок відкоркуєш та розпакуєш?
----- Мені б так було простіше. Вона була б моєю і він не зміг би її забрати в мене.
В секунді вбіг Віктор із Веронікою на руках. Я дивився на них і не вірив своїм очам. Вона обняла його кругом шиї і притиснулась до нього коли він біг. Потім Віктор поставив її на землю. Вона чомусь була злою на мене. Що могло стати тому причиною?
----- Едгарде Вероніці потрібно в гуртожиток, тому треба прощатись. Спасибі за запрошення — проказав мені Віктор.
----- Ти що вже не повернешся? — перепитав я.
----- Я приїду до вас зранку. В мене ще є кілька справ у місці, тож веселіться без мене.
Що подобається як носять на руках? Він тебе поносить, ти тільки ноги розклади. Хоча заради трону він і справді її носитиме, поки трон не посяде і в пір’я не вбереться. А потім покаже тобі свою любов.
Вероніка дивилась безвідривно на мене злим поглядом, я таким же дивився на неї. Я вирішив пом’якшити обстановку і зустрітись із нею на одинці. Треба потім подумати, що із Віктором робити.
----- Надіюсь ви завтра вдвох приїдете до нас на пікнік? — спитався я.
----- Якщо Ніка погодиться. — промовив Віктор і поглянув на неї.
Добрий який став. Що, владою запахло?
----- Не знаю чи мене мама відпустить, завтра вихідні і я завжди проводжу час із сім'єю. — тихенько проказала Ніка до нього.
----- Тоді я завтра приїду до тебе і попрошу її відпусти тебе зі мною.
Ніку неначе оглушили. Схоже їй аж ніяк не хочеться Віктора знайомити із свою мамою. Значить він ще не запудрив їй голову.
----- Ні. Я сама попрошу її відпустити мене. Скажу, що із Свєткою по місту пройдусь. — заперечила вона.
Швидко ж викрутилась маленька.
----- Рано чи пізно я всерівно повинен представитись твої мамі.
Шкода що півтора тисячоліття на носі, а із дівчатами так і не навчився спілкуватись. Із такими гігантськими стрибками ти Вікторе дострибаєшся, вона тебе пошле дальше ніж ти бачитимеш.
----- Не повинен. Я із тобою 2 тижні, як і домовлялись, а потім на 180 градусів.
----- Час покаже. Нам пора.
Вони пішли по смертному до виходу в зал. А мене просто розпирало від сміху, я заледве стримувався, аж сльози на очі накотились. Всі дивились на мене мовчки хвилин 5 не менше.
----- Може ти скажеш що сталося, через що тебе прямо розпирає? — спитався Пітер.
----- Віктор взагалі дівчат не знає. Як він досі залицявся? — проказав я все ще сміючись в середині.
----- Так і залицявся. Побачив, перевернув, взяв. Жодних ухажувань, мінімум компліментів, жодної романтики. — продовжив Пітер.
----- Та Ніка просто щасливиця…. Завтра на пікніку забери кудись Віктора, а я за той час поговорю із Нікою. Дай нам годинки дві. — попросив я у Пітера.
----- Чому б і ні. Андрій поможеш? — спитався Пітер.
----- Ти ще запитуєш? Віктор все життя отримував все що забажає. Ніку він не получить, а разом із ним і трон. Я допоможу тобі дядьку всім чим зможу ти на свою Ніку чекав більше тисячоліття і коли доля тобі дала шанс, з’явився той…. Одним словом можеш розраховувати на мене. — відчитався Андрій.
----- Спасибі тобі Андрію. Пітере, синку, оскільки Катя все ж таки має гени вампіра ти можеш одружитись із нею, поки що по смертному, а потім згідно наших правил. Я особисто відправлю ваш запит до Аріани. Ми на даний час непогано спілкуємось, тож думаю дозвіл буде у твоїх руках ще цього року. Покищо про Ніку нічого не говоритимемо. Всі чули? Щоб ніхто не пари з уст. У королеви немає дітей, отже Ніка правонаступниця трону. Ми не знаємо чи є ще хтось по лінії Вероніки. Тож можливо навіть Ніка єдина хто залишився, відповідно на неї можуть полювати конкуренти. Якщо королева помре і по її лінії нікого не буде трон посяде Клемент. Цей тиран всіх людей зітре із лиця землі і нас почистить. Цивілізації буде кінець, знову почнеться хаос. Цього не можна допустити, тож від сьогодні потрібно наглядати за сім’єю Ніки. Ти Пітере, щоб ока не спускав із Каті, нехай вона не є правонаступником, але вона може народити можливого короля чи королеву.