Страница 14 из 61
----- Закрий рот сука, а то я тобі його закрию. — кричав на мене Віктор.
Як мені хотілось йому заїхати за такі слова, але я не можу видати своєї цікавості, це буде тільки гірше. Тож я вирішив помовчати, щоб вони вирішили все між собою.
----- Тільки спробуй і залишишся без «свого». Чи як ти його там називаєш? — знову відрізала вона.
----- Що попрацювати захотілось?
----- Повір, ти получиш море задоволення… болю і каліцтво на все життя.
----- От не дрянь же. В неї так рот не закривається відколи ми вперше зустрілись.
А вона молодець. Вміє себе захистити. Я все ще не вмішувався. Віктор кинув її на землю, щоб я провірив її ДНК, але сам її підняв і знову посадив на стіл і розвів їй ноги. Вони все ще сварились. Схоже вона йому сподобалась, якщо він на її крики та обзивання не реагує. Тільки, щоб він її своєю дівчиною не зробив, а то два тижні в мене не буде шансу до неї підступитись. А потім вона точно невинною не буде, ще жодна дівчина в нього і дня не протрималась. Кожна своєю волею під нього лягла, окрім однієї.
Коли він заспокоївся я вирішив залишити їх у двох. Нехай поговорять. Вийшовши із кабінету я пішов до сходів і спостерігав за натовпом. До мене підійшов племінник Андрій.
----- Як там та маленька? Можна вже мені її попробувати?
----- Не можна. Віктор із нею в кабінеті розмовляє і навряд вона комусь дістанеться. Навіть я вже не надіюсь на це.
----- А що це за кров у тебе на сорочці?
----- Ти що нюх втратив?!
----- Та що ти злишся? Я ж нормально тебе спитав. Це вона тебе обцарапала?
----- Вона. Дівчинка виявилась буйна. Мені очі своїми пальцями проштрикнула, а Віктору в проміжність із всіх сил ногою заїхала. Та ще й каблук в ногу забила. Зараз він із нею розмовляє. Тож можеш забути про неї. У Віктора просто очі світяться, щоб добитись її прихильності.
----- Але ж вона твій подарунок?
----- Він мені її ще не подарував, тож зараз вона його.
----- Бачу ти теж нею запалився?
----- Ще б не запалився. За свої коники вона гарно мені відпрацює, але спочатку нехай Віктор нею насититься.
----- Якщо Віктор насититься то тобі нічого не залишиться.
----- Залишиться. Він пообіцяв мені її після себе. А от після мене точно ніхто нею не займатиметься.
----- Добре. Піду повідомлю всіх що свято зірвалось.
----- Чому зірвалось? Візьмете Сніжану, але перше я із нею на прощання відірвусь.
----- Тобі що її не шкода? Ти ж її пів року для себе беріг.
----- Вона мені вже набридла.
----- Як хочеш. Всі будуть задоволені цим.
----- Не сумніваюсь.
Мені не хотілось її комусь віддавати. Але якщо вони не получать бажаного то спокою Вероніці не дадуть, а так хоч на трохи притихнуть.
Через хвилину Віктор із Веронікою вийшли із кабінету і зайшли у спальню. В мене вже надії не залишилось, що вона збереже свою чистоту. Тож тепер я надіявся тільки на те, що вона хоч живою залишиться і перейде до мене. Я ж звичайно її нікому не віддам…. Ще через кілька хвилин Віктор вийшов із спальні і я підійшов до нього. В грудях все зжалося в очікуванні вердикту. Хоч і дивно, щось він так скоро залишив її у спокої. Невже він хоче пустити її по руках? Але я її нікому не віддам. Нехай вона вже не незаймана, але всерівно все ще цікава мені.
----- Едгарде приглянь за Веронікою, а я схожу розряджусь із кимось. Ти не знаєш Марина вже вільна?
----- Так, я бачив її в залі.
----- Добре. Вона сьогодні додому не повернеться, відлежиться тут до завтра. Мене не буде годину. Я проведу її в головну кімнату в підвалі, а потім повернусь по Вероніку. Не лізь до неї, вона моя.
----- Добре. Ти її знайшов і тобі карти в руки, а потім вона буде моєю.
----- Через два тижні получиш її, але дівчинкою вона вже не буде в усьому.
----- Я й не сумнівався.
----- Та що ти потух…. Добре зроблю тобі подарунок на день народження. Ротик її я не чіпатиму, тож зможеш сміло із нею лизатись, а все інше моє. Але тобі то яка різниця? Із твоїми то розмірами, вона буде всерівно що новенька.
----- Спасибі й на тому.
Він пішов до залу, а я зайшов у спальню. Вероніка була у роздівалці, тож я зайшов туди. Боже яка ж вона гарна. Фігура у Вероніки ідеальна, а груди…. Як мені хочеться зараз нею зайнятись…. Я дивився за нею і мріяв про нас. Вона нагнулась одіти трусики і я побачив її лоно. Воно таке маленьке. Губки навіть не відкрились у такій позі. Схоже її навіть ніхто руками не ласкав до сьогодні. Я був задоволений, що першим відчув її тепло. Шубка знизу була вже досить густою і світлого кольору. В мене вже давно був повний стояк. Я через брюки поласкав свого. Він практично виривався, щоб попробувати її. Звичайно із моїм розміром їй несолодко би прийшлось в перші рази, але я би це компенсував…
Потім вона піднялась. Розстібнула ліфчик і оділа новий. І тут вона обернулась. Я не встиг вчасно заспокоїти свого. Надіюсь вона не побачила розміри мого.
----- Тобі личить. — промовив я.
----- О Боже. Що ви тут робите?
----- Я у своїй спальні. А от що тут робиш ти, це і справді питання.
----- Віктор дозволив мені переодітись.
----- Це він тобі вибрав спідню білизну?
----- Так.
----- Одівайся. Я чекатиму у спальні. Не переживай, Віктор зараз повернеться, ти тепер із ним і він тебе не передасть нікому. Віктор вампір слова. А після двох тижнів тебе ніхто із мох синів чи племінників не чіпатиме, це моє тобі слово.
----- Спасибі. — спокійно відповіла вона.
----- Будь ласка. Одівайся. — відповів я і вийшов із роздівалки.
Вона була досить спокійною як я виходив. Схоже вона і справді нічого не побачила. Це на краще. Після Віктора вона вже не боятиметься оголених тіл і мені легше буде її взяти. Хоч мені б хотілось щоб вона була дівчинкою. Я б усе за це віддав. Жаль що я так пізно зупинив свій вік. Було б мені зараз на вигляд хоча б 35, так як моєму брату Сальваторе. А так Вероніка не дивитиметься на мене як на мужчину, скоріше як на батька. Можливо як їй буде хоча б 25-30 років вона зверне на мене увагу. Але мені б хотілось від сьогодні опікуватись нею, бачити як вона дорослішає, як змінюється….
Я взяв вологі серветки і чикав коли Вероніка вийде із роздівалки
----- Ось, витрись, а то кров уже засохла. — проказав я і подав їй вологі серветки.
Вона витерла обличчя перед дзеркалом.
----- Скільки тобі років?
----- 18 сьогодні виповнилось.
Неймовірно, невже таке можливо?
----- То в нас двох сьогодні день народження?
----- Не потрібно мені загинати, я не купляюсь на фальшиві збіги.
----- Я тобі не загинаю, в мене і справді сьогодні день народження.
Вона мені не вірить, ну звичайно після всього що я наговорив і зробив.
----- Де Віктор?
Хороше питання. Скажу правду, нехай не надіється що Віктор в неї влюбиться і носитиме її на руках.
----- Він розважається. Ти ж не даєш йому бажане.
----- То він мене покинув?
Я відчув що її серцебиття прискорилось.
----- Не покинув. Віктор повернеться по тебе через годину. Пішли в кабінет.