Страница 9 из 16
— А хто такий його віта? —
Дружина сторожко пита.
— Скажіте, що вітає Оля, —
Ми з ним в одній учились школі.
А жінка їй на це як вчеше:
— Кому оце ти, шльондро, брешеш?
На власнім і спіймалась слові:
Міністр не вчився в жодній школі!
15.5.81
ЯКА ПОТРЕБА?
До головного чехів міста
З Москви приїхали туристи,
І для приємности й розваги
Гуляють вулицями Праги.
От і питають їх пражани:
— Чи гарний край наш, чи поганий?
— Усе у вас у чехів мило,
Лише одно незрозуміло:
Навіщо вам отут в Европі,
Сказати б, у самому серці
Морської фльоти міністерство?
У вас же всюди суходіл, —
Нема океанів та морів?
Подумав чех і відповів:
— Яв цьому ділі не експерт,
Але навіщо в СССР,
Де з краю в край дроти і мури,
Є кілька міністерств культури?
29.12.80
МЕТОД СОЦРЕАЛІЗМУ
Щоб свій прославити талант,
Письменник написав роман
І до редакції приніс,
Та щось редактор морщить ніс:
— Ви не йдете у ногу з часом,
У творі повно викрутасів,
А чи згадали ви хоч раз
Про Леоніда Ілліча?
До праці знов узявся автор —
Писав і прів, робив поправки,
І доля знов за місяць-два
Його з редактором звела.
Не прочитавши і сторінки
Той віддає назад уклінно.
Не знає автор в чому річ:
— У мене ж Леонід Ілліч,
Як кращий з кращих доброчинців,
На першій виступа сторінці!
— Відстаєте від віку знов —
Редактор автора вколов —
Перш ніж вождя читач зустріне,
Аж пів читатиме сторінки!
15.11.80
ШВИДКІСНА ГРА
Щоб розумітись на мистецтві
Не так, як порося в аптеці,
Міністр культури СССР
Зібравсь на камерний концерт;
І, як ведеться у міністрів,
На п'ять яких хвилин спізнився.
— Це що — питає він — виконують?
— Дев'яту — каже хтось — симфонію.
— Дев'яту? — здивувавсь міністер
І вже хотів був навіть сісти,
Аж ні... Подумав і йде геть,
Немов його ужалив ґедзь.
Про цього поспіху причину
Його й запитує дружина,
А він: — На місце диригента
Давно шукав я претендента,
Та вже тепер готові ноти:
Узавтра і звільню з роботи.
Це ж за малим що не шкідництво:
Я но на п'ять хвилин спізнився,
А він ні більш, ні менш, а вісім
За п'ять хвилин симфоній вчистив!
30.5.81
ЗВІДКИ ЙДЕ ПРОГРЕС?
Забувши справи повсякденні,
Вели дискусію учені:
«Яка одна у світі нація
Була творцем цивілізації?»
Один з учених каже: — Рим!
Аж інший, бач, не згоден з ним:
— Де б ви були із вашим Римом,
Як не було б Єрусалиму?
А гість з Москви на ці слова:
— Колиска розвитку — Москва!
І всяк з достойних референтів
Свої наводить аргументи:
— Римляни — каже з них один —
Побудували водогін!
Єврей на це: — В Єрусалимі
Учені порпались в руїні,
І що б ви думали знайти
Їм пощастило там?.. Дроти!
Отак і виникла ідея,
Що телеграф це твір гебреїв.
За ним устав москвич заспалий: —
Ми всю Москву перекопали,
Але нічого не знайшли,
Це значить наші прапрапрадіди
Не щось там мали вже, а радіо!
Тож не сушіте голови:
Прогрес у світ іде з Москви!
8.9.81
НАОЧНЕ ВИКЛАДАННЯ
Затим, аби злочиний світ
За партією йшов услід,
Кремлівські боси за Хрущова
Відкрили по всіх тюрмах школи.
От злодій раз і просить вчителя
Закон Айнштайна пояснити.
— Це — вчитель каже — дуже просто:
Все ніби те, але й не те,
Усе є різне і те саме. Ну що?
Тепер дійшло до тями?
— Шкода! — зітхає учень прикро —
Ви краще наведіте приклад.
— Наочний приклад є у мене:
Хай я заліз тобі в кишеню:
Я маю у кишені руку
Й ти маєш у кишені руку.
Це нібито одне й те саме
І зовсім інше заразом.
Тепер, гадаю, ти утямив
Айнштайна головний закон?
На це пояснення блискуче,
Подумавши, говорить учень:
— Десь, був Айнштайн той хлопець битий
І знав, як треба в світі жити;
Одного я не розумію:
Чому сидять в тюрмі злодії,
Коли за те, що тяг з кишені,
Айнштайна славлять всі учені?
16.10.81
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА, НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ, СВОБОДА РЕЛІГІЇ
ХТО ПРОСИВ?
Раз чеський уряд символічний
Мав прийняття дипломатичне,
Де, як заведено давно,
Була перекуска й вино.
Офіціянти по столах
Розносять, хто чого забаг,
Один яєшню замовля,
Той — біф, той — шніцель, той — гуляш.
По горло клопоту в обслуги —
Тому дай те, а тому — друге,
І в хапанині тій великій