Страница 1 из 6
Пісня 1-ша
Складена 1757 року на цю силу: «Блаженнi непорочнi в дорозi, що ходять законом Господнiм» [1] .
Боїтъся народ зiйти гнить у гробI впасти в жереб нещасний,В якому вогонь незгасний.А смерть є свята, зло певне стопта,Зведе навiть вiйни в спокiй.О смерть ця свята!Коли совiсть в тебе чиста, не страшний Перун огнистий, нi!Пекла вогнем вiн не палить,А має життя райське, хвалить.Грiхи смерть народять - живу смерть наводять,Iз смертi - ад; тлить душу глад.О люта смерть та!Блажен, о блажен, хто з перших пеленСебе присвятив Христовi,День-нiч в його мислить словi,Взяв iгo благеє, ярмо взяв легкеє,До того звик, до цього навик -Це жереб святий!Солодке це взнавши, впасти не зможеш в мирське й пропасти, нi!В гopi й бiдi не скучить,Hi меч, нi вогонь не розлучить -Все сладiсть розводить, на серце не сходить,Хiба тому, знати комуСкус далось дорогий.Життя ти, - Христе, за мене вмер теж!Мав початки дати швидкоЛiт моїх, а дав послiдки,Зiтри серця твердiсть, вогню пали щедрicть;На смерть марнотi i злому в життiЖиву тобi, мiй свiт!Коли ж вiд грiхiв воскресну, вдягну я плоть небесну,Ти в менi - в тобi вселюсяI солодкого нап'юся,3 тобою в бесiдi, з тобою в совiтi,Сонце зайде, сонце зiйде -Це вiк злотих лiт!1
Псалтир, CXIX - 1