Аннотация
Сергій Жадан
Вогнепальні й ножові
Розділ перший
Опій
«Ми приїхали поночі, рухаючись крізь пітьму…»
Ми приїхали поночі, рухаючись крізь пітьму,караваном із трьох позашляховиків,обійшли перевал, що лежав у густому димуі прострілювався одним із піхотних полків.На подвір’ї було вже чути сусідів та їхню рідню,і в морозне повітря здіймалася анаша,і похмурі бійці грілися коло вогню,набиваючи навчено запасні ріжки з калаша.У кімнаті стояли жінки – юні й старі.Щойно ми увійшли, вони відступили вбікі тримали в руках військові тяжкі ліхтарі,розганяючи тіні з вилиць і темних повік.Капітан промовив: «Маріє, усі шляхи,що вели сюди, всі дороги й стежкинині світяться в темряві, й втомлені пастухиними вперто бредуть, переносячи ковдри й мішки.Всі потоки, Маріє, всі узбережжя морів,перестуджені, мовби горла малих дітей,нині срібно горять, і навіть сузір’я вгорізагусають повільно відлунням добрих вістей.Твій малий, коли виросте, знатиме всі слова,що лише існують, він зможе н...
Отзывы