Аннотация
– Це квартира Фетіссонів? – запитали знову.
– Саме так. А хто це? – в свою чергу поцікавився Клайд.
– Для вас це не має ніякого значення. Як і для мене.
– Ну, тоді до побачення, – роздратовано кинув Клайд.
Сказавши це, він поклав трубку й тільки-но повернувся, щоб піти, як телефон одразу ж нагадав про себе.
– Це знову ви! – здогадався Клайд, коли почув у трубці все той же неприємний, гунявий голос.
– Постривайте, містере Фетіссоне! Не кладіть трубки. Я ще не все сказав. Мій дзвінок не має значення ані для вас, ані для мене. Проте він стосується вашого синтезатора.
Клайд на хвилю сторопів, та потім оговтався й, затинаючись, перепитав:
– Мого… Мого синтезатора?
Отзывы