Аннотация
Марко ВовчокСЕСТРАI
Мати вмерла - я ще малесенькою була, добре й не запам'ятаю. Тiльки менi наче сниться, що хитав мене хтось у колисцi i спiвав надо мною тихесенько.
Як поховали панiматку, батько не хотiв удруге оженитись. Не буде вже над мою першу милу, - було, каже. - Коли господь її прийняв, нехай уже дiточки господарюють!"
Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рiвно, i брата й мене. Жили ми при достатку, всього було доволi; що, було, собi задумаю, те й зроблю: все менi вiльно було. Що яке-то моє дiвування було розкiшне й веселе, то й згадать любо! Нехай мiй батенько царствує!
Погуляла дiвчиною рокiв зо три; сватають мене. Я все не хочу, а батько не силує, хоч там якi були й багатi, й пишнi женихи. Аж ось послав i менi господь до пари й до любовi. Мiй жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний… Так-то вже я його сподоб...
Отзывы