Аннотация
Малюнки В. ГРИГОР’ЄВА, К. ПОЛЯКОВОЇ
е за синіми морями, Не за темними борами, Не за долами широкими. Не за скелями високими, Біля хати діда Гната Почалося це, малята. Бабуся Орися Ішла від криниці. Чує — хтось кличе: Бабусю, спиніться! Стала бабуся — нікого немає... — Хто мене кликав? — тихо питає. — Мила бабусю, кличу вас я. Ось, подивіться, ручка моя! — Нахилилась бабуся низько, Бачить — скаче в траві хлопчисько: Голубий комірець на зеленій льолі, Носик, наче шматочок квасолі. Очі чорні, як зерна ожини, Руки й ноги гнучкі, як пружини. Виліз малий На тоненьку билинку. — Дайте, бабусю Водички краплинку! Бабуся до нього підносить відерце: — Хто ж ти такий, розкажи, моє серце! Міцно хлопчина за дужку вчепився. Довго смоктав і нарешті напився. — Ну ж і козак! — здивувалась стара. Нахильці випив всю воду з відра. — Дякує хлопчик, кива головою. Просить: — Облийте мене водою. Я ні дощу, ні грози не боюся.. — Хто ж ти такий? — знов питає бабуся. — Я ...
Отзывы