Аннотация
Юліан Радзикевич. Полковник Данило Нечай. Частина перша.
У Мурахві
До Мурахви, містечка над річкою цієї самої назви, наближався невеликий гурт вершників. Попереду їхав молодий козак, високий, широкоплечий. Над яром стримав буйного коня й бистро розглянувся доокола. Хвилину погляд його сірих очей спочив на нужденному містечку, що розсипалось на дні яру.
— А тепер, Дрозде?.. — звернувся до їздця за собою.
— На ринок, до господи Шльоми.
— Гаразд. Їдьмо!
І став з’їздити по крутій, болотнистій доріжці, що вела попри кріпкі оборонні мури старовинного манастиря. Незабаром в’їхали в грузьке болото містечка й задержалися перед господою. Козак зіскочив із коня й повернувся до своїх товаришів рішуче, владно:
— Коні примістити під дахом і дати їсти! На місто не відходити! Бути напоготові!
Господа жида Шльоми в Мурахві була простора. Задержувалася тут приїжджа шляхта, що мала свої окремі столи й кімнати на нічліг, заходили сюди й багатші міщани...
Отзывы