Аннотация
Леся Українка
Поезiї
КАЗКА ПРО ОХА-ЧАРОДIЯ
В тридев'ятiм славнiм царствi, де колись був цар Горох,
є тепер на господарствi мудрий пан, вельможний Ох.
Сам той Ох на корх заввишки, а на сажень борода, знає край i вдовж, i вширшки, i кому яка бiда.
Чи хто правий, чи неправий, чи хто прийде сам, чи вдвох, - всiх приймає пан ласкавий, тiльки треба мовить: "Ох!"
На зеленому горбочку спершу вiн людей приймав, потiм сiв у холодочку, звiдти голос подавав.
А як з ранку та й до ранку стали люди обридать,
Ох зробив собi землянку,
Оха бiльше не видать.
Але хто те мiсце знає, де трухлявий пень i мох, той приходить i волає або й тихо каже: "Ох!"
Хоч би навiть ненароком теє "ох!" промовив ти, знай, що вилiзе те боком, - ворiття вже не знайти!
Бо затягне з головою трясовиця мохова i з душею ще живою пiд землею похова.
Пiд землею ж там - палати, де вольможний Ох сидить, гарнi, пишнiї кiмн...
Отзывы