Аннотация
Алла Марковская
Подарунок для Аяти
Космічний катер занурився у атмосферу Іноти. На великому моніторі я бачила чітке зображення сірих дахів будинків, сіроï захисноï стіни навколо міста та чорних острівків великих гіллястих рослин, а навколо — нескінченний білий простір.
Я викликала на зв'язок башту, відповіді не дочекалась. Катер завис сто метрів над злітним полем, і я вирішила «приземлитись» без дозволу. Але наостанок все ж таки крикнула у мікрофон:
— Башта, дайте мені майданчик для посадки! — у відповідь тиша. — Башта!!! Сто метеоритів вам в борт!
Почувся гуркіт, шарудіння, шипіння і ображений жіночий голос відповів:
— Ваш майданчик сорок п'ятий… І не кричить, будь-ласка…
Аж сорок п'ятий! Я думала, тут не більше двадцяти квадратів. Та виявилося, що це від снігу відчистили лише половину поля, та й то біля будівлі вокзалу. Диспетчер, напевне, навмисне вирішила запхати мене подалі, в сніг. От зла тітка — космодром ж бо майже пустий: «Тримай...
Отзывы