Аннотация
Павло Загребельний
Переходимо до любові
Роман
Відтоді, як стала відома моя розповідь «З погляду вічності», що її можна було б назвати «Жити в залізі!», мені довелося почути багато цікавого. Мене, тобто Дмитра Череду, називали «образом нового робітника», інші вважали, ніби я ще й не народжувався взагалі, а виступаю ненароджений, від імені молодих робітників прийдешнього, мене називали «вчорашнім восьмикласником і принциповим недоуком», а один доктор наук, ухопившися за мої самокритичні слова про «недовихованість і недовченість», заявив, що в цьому більше глузду, ніж у тім, що ми одержали Ленінську премію.
Але поки тривали ці глибокодумні балачки, життя не стояло на місці, я вже відійшов од своїх восьми класів на цілих десять років, відомо ж, що найостанніший дурень може чогось навчитися за такий час, а мене оточували люди далеко не останні, в чому кожен має змогу переконатися, коли я в своїй розповіді перейду до любові.
Тут виступають так чи інакш...
Отзывы