Аннотация
Бережной Василий Павлович
Останнiй шанс (на украинском языке)
БЕРЕЖНОЙ ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ
Останнiй шанс
Коли юнi зухвальцi вивели старого Конструктора з пiдземелля, той мало не захлинувся свiжим повiтрям. Дихав судорожно, часто, запалi груди ходили ходором.
- Стiйте... Заждiть...
Вiн уп'явся в мiцнi юначi руки, i хлопцям здалося, що в старого не пальцi, а пазури. Зупинилися. На сходi заходив Фобос, i невiдомо було, чи оте блiде сяйво вiд нього, чи, можливо, уже сходить Деймос. Юнаки, блукаючи у пiдземеллi, втратили лiк часу. А з Конструктором вони ледве просувалися,в'язень виснажений до краю,- хоч можлива була погоня.
- Зорi... - Конструктор ще щось шепоче, жадiбно обмацує очима темну пiвсферу неба. По його виснаженому обличчi течуть сльози, та хлопцi не помiчають їх, сторожко прислухаються до мороку ночi. Хоча б встигнути затемна сховатись у горах! Апарат хоч i швидкохiдний, та все ж...
А старий нiяк не може намилуватися небом. П'я...
Отзывы