Аннотация
Юрій ВИННИЧУК
ГРУШІ В ТІСТІ
Оповідання
Прокидаючись вранці у Винниках, ви не почуєте ані пронизливого скавуління трамваю, ані гуркоту авт. Натомість ваші напівсонні вуха лоскотатимуть грайливий щебіт пташок, дзижчання бджіл і ліниве сокотіння курей. І так щоранку. А вночі ви засинаєте під організоване кумкання жаб і витончений сюркіт стрикоників. Я вже мовчу про запаморочливий запах матіол і бузини.
Сонячне проміння поволі проникає крізь примружені повіки, і сиза поволока дрімоти сповзає з очей, щоб явити цей тихий розморений світ будинку.
Ранок як ранок. Міг бути схожим на безліч інших. Але не був. Бо коли я прокинувся, моє чутливе вухо вловило чийсь ритмічний подих. Хтось лежав поруч, і його тепле дихання ледь-ледь відчутними хвилями торкалось моєї щоки.
Хто б то міг бути? Я напружив свій розімлілий за ніч мозок і відразу ж дійшов висновку, що то може бути лише жінка. Якби це був чоловік, він би спав на іншому ліжку, бо я ж не гомик. Отже — ...
Отзывы