Аннотация
Марко Вовчок
ДВА СИНИ
М.О. Максимовичу
IЧоловiк умер, двоє дiток менi покинув, два сини. Треба менi заробляти, треба своїх дiток годувати. Не справлюсь сама. Те продала, те продала - усе попродала. Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров'ю обкипiло!
Збула… Клопочуся, бiдкаюся - з ночi до ночi. Нiколи гаразд i дiточками втiшатись… А дiтки ростуть, уже й в'ються коло мене i щебечуть, мої соловейки.
IIАндрiйко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий; веселий був хлопчик, жвавий. Було, за день добре менi впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. I посварюсь, i поцiлую його. Вiн був старшенький.
А що вже Василько, - тихий, сумирний: i в хатi не чуть, i на дворi не видно. Був якийсь задумшливий змалку: чи те, що вiн у таку тяжку годину народився, хутенько пiсля мого чоловiка, ...
Отзывы