“Vorwärts”

Нарис про німецьку газету «Vorwärts» є не єдиним текстом такого напрямку у творчій спадщині Йогансена. Так у харківському ж часописі «УЖ» (тобто в «Універсальному журналі») у 1928-1929 роках були надруковані його сатиричні нариси про західні газети: англійську «Таймс», французьку «Тан», американські «Дейлі Ньюс» і «Вошинґтон Пост». Ці нариси склали цикл «Обличчя буржуазної преси». (Він відцифрований та викладений в Інтернеті, тож бажаючі зможуть легко його знайти та ознайомитися). Отже надрукований 1930 року у «Новій ґенерацїї» «Vorwärts» Йогансена є як би продовженням того його циклу, який друкувався в «УЖ» (що той «УЖ» у 1929 році припинили видавати). Можливо, цей нарис Йогансен писав теж саме для публікації в «УЖ», але через закриття останнього віддав у «Нову ґенерацію».

Примітки додані до даної Інтернет-публікації 2017 року.

“Der abend” — «Вечір» (нім.)

Едуард Бернштайн (нім. Eduard Bernstein, 1850-1932) — німецький соціал-демократичний теоретик і політик. Вважається засновником теоретичного ревізіонізму в Соціал-демократичній партії Німеччини.

... цитуючи Кавтського... — Карл Йоганн Каутський (нім. Karl Joha

Черчіл — Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль (англ. Winston Leonard Spencer-Churchill, 1874-1965) — державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953 року «за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності». На час написання Йогансеном даного нарису Черчилль був членом Британського парламенту, до того міністром фінансів, а раніше військовим міністром.

... сидів із Ллойд-Джорджем... — Девід Ллойд Джордж (англ. David Lloyd George, 1863-1945) — державний і політичний діяч Великої Британії, лідер ліберальної партії, прем'єр-міністр (7 грудня 1916 — 22 жовтня 1922), граф (з 1944 року).

... мрії Ліги Націй і ідеалізм пакту Келоґового... — Ліга Націй — перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами. На практиці основними завданнями були дотримання прав національних меншин і вирішення територіальних конфліктів у світі після Першої світової війни. Була заснована на Паризькій мирній конференції в 1919-1920 рр. Ініціатором її створення виступив 28-й президент США Вудро Вільсон. Проіснувала до 1946, коли її функції були перейняті Організацією Об'єднаних Націй (утв. восени 1945). Пакт Бріана-Келлоґа (англ. Kellogg-Briand Pact), відомий також як Паризький пакт — міжнародний договір про відмову від війни, як знаряддя національної політики, підписаний 27 серпня 1928. Договір отримав назву за іменами ініціаторів — міністра закордонних справ Французької республіки Арістида Бріана і держсекретаря США Френка Келлоґа. Угоду було підписано поза рамками Ліги Націй. Її ратифікували в багатьох країнах, зокрема в США, Французькій республіці, Сполученому Королівстві, Німеччині, Королівстві Італія, Японській імперії, Радянському Союзі. Але вона все одно не вберегла світ від війни.

... кронпринцеса Вікторія. — Вікторія Саксен-Кобург-Готська (англ. Victoria, Princess Royal, 1840-1901) — британська принцеса, друга німецька імператриця (1888). Представниця німецької Саксен-Кобург-Готської династії, що правила Великою Британією. Старша донька британської королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського. Дружина німецького імператора Фрідріха III (з 1858). Матір останнього німецького імператора Вільгельма ІІ.

... не знає Вайлдовської формули... — Тобто не знає думки Вайлда. Оскар Фінґал О'Флагерті Вілс Вайлд (або Уайльд, англ. Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde, 1854-1900) — видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст.

... проти Бісмарка... — Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк-Шенгаузен, з 1865 року граф, з 1871 — князь фон Бісмарк, з 1890 — герцог Лауенбурзький (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen, 1815-1898) — німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862–1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867–1871), перший райхсканцлер Німецької імперії (1871-1890). За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». Його вважають національним героєм Німеччини.

Він картає Мусоліні... — Беніто Муссоліні (італ. Benito Amilcare Andrea Mussolini, 1883-1945) — італійський політичний діяч, фашистський диктатор Італії з 1922 по 1943 роки. Сконцентрував усю владу в своїх руках як провідник (il duce) Фашистської партії, та спробував створити Італійську імперію, яка була б у військовому союзі з гітлерівською Німеччиною. Поразка Італії у Другій Світовій війні привела також до втрати влади Муссоліні.

... проти Прімо-де-Рівери... — Мігель Прімо де Рівера-і-Орбанеха (ісп. Miguel Primo de Rivera у Orbaneja) маркіз де Естелья (1870-1930) — іспанський державний діяч, генерал. Здійснивши державний переворот 13 вересня 1923 року, очолив уряд і став фактичним диктатором Іспанії. Його дії отримали підтримку як короля Альфонса XIII, так і громадської думки, незадоволеної парламентом, який був не в змозі забезпечити стабільне правління, вирішити соціальні проблеми країни і завершити війну в Марокко. Прімо де Рівера заявив про свій намір вирішити наболілі соціальні та політичні проблеми, а потім піти у відставку і повернути країну до нормальних конституційних форм правління. Було призупинено дію конституції, розпущено уряд і парламент, введена цензура. За згодою короля створена «військова директорія» на чолі з Прімо де Ріверою. В 1925 встановив у країні військово-монархічну диктатуру. Тим не менш, глобальні проблеми, що стояли перед країною, вирішені не були. На тлі суспільного невдоволення та у зв'язку з економічною кризою й піднесенням революційного руху М. Прімо де Рівера 28 січня 1930 змушений був подати у відставку і виїхати до Парижу, де вмер через 6 тижнів.

У Китаї він стоїть за Куо-мін-дан. — Коу-мін-дан (зазвичай «Гоміньдан», китайською 国民党, буквально: «Націоналістична партія») — перша правляча політична партія в історії Республіканського Китаю, існує з 1912 року. Партія вела збройну боротьбу з генералами Бейянського угруповання (1912-1928), та пізніше з Комуністичною партією Китаю, намагаючись отримати керівництво всією країною. Боротьба з останньою прийняла форму громадянської війни. Гоміньдан зазнала поразки (1949) та була змушена до перенесення на Тайвань. Разом із Першою народною партією сформувала «синю коаліцію», що хоче об'єднання Китаю, в той час як «зелена коаліція» на чолі з Демократичною прогресивною партією стоїть на позиціях проголошення Тайваню як незалежної держави під назвою «Республіка Китай».

Лейбуристи. — Тобто лейбористи, члени одної з найвпливовіших у Великій Британії Лейбористської партії.

З приводу президентури Гувера... — Герберт Гувер (англ. Herbert Clark Hoover, 1874-1964) — тридцять перший президент США з 1929 по 1933, від Республіканської партії.

... про подорож Буденного... — Семен Михайлович Будьонний (1883-1973) — один з найвідоміших радянських воєначальників. Брав участь у збройній інтервенції в Україну 1917-1921 років. Один з перших п'яти Маршалів Радянського Союзу (1935). Голова Товариства радянсько-монгольської дружби. Повний Георгіївський кавалер, один з трьох тричі Героїв Радянського Союзу.