Таємне Товариство Брехунів

— Я просто забув! Спершу ота блакитна потвора ляпнулася просто на нашу клумбу. Потім, коли я спостерігав за виступом Зайця і Жука, мене мало не захопили агенти синьомордів. А коли ми прибули в село, виявилося, що синьомордівський десант збирається захопити Землю вже цієї ночі…

— А може, у них із Жуком змова? — запитала струнка чорнява жінка в окулярах, у якій я впізнав телеведучу популярної програми «Побрехенька», і мало не наскрізь пропекла мене поглядом.

— Та ви що! — виступив наперед Заєць. — Хіба ви не знаєте, що саме завдяки Музикантові сьогодні ввечері ми заманили в пастку не лише агентів синьомордів, а й самих хижих блакитних жаб разом з їхнім космічним кораблем?! Ви чули, як він імітував синьомордівську мову, що в усіх аж вуха позакладало!

— А у мене саме це і викликає найбільшу підозру! — не хотіла відмовитися від своїх звинувачень жінка. — Надто добре він ту мову знає!

— Годі! Так ми почнемо підозрювати одне одного й сперечатися, аж поки синьоморди захоплять Землю, і всі ми перетворимося на їхніх рабів.

Президент ТТБ доторкнулася рукою до скляної стіни, і зображення морського берега почало наближатися. Ось уже я побачив піщаний грот, у якому ховав свого «Запорожця», коли ходив дивитися на змагання з фрідайвінґу. А потім саме тут наш часоліт провалився в загадкову підземну усипальницю. Тепер на цьому місці зяяла глибока вирва, над якою височів якийсь дивний предмет… Зображення стало чіткішим, об’ємнішим, і ми впізнали «чарівний клумачок» — зав’язану у вузол металеву конструкцію, яка ще недавно була величезною сценою, на якій відбувалися найголовніші події нинішньої ночі.

— Погляньте! — вигукнула підозрілива телеведуча. — Синьоморди прорізали отвір у металевій пастці, в яку ми їх заманили. А он і зручний трап від їхнього космічного апарату, який вони використали, щоб спуститися в підземелля… І після цього ви стверджуєте, що вони не здогадувалися, куди прямують?! Що все це випадковість, і про підземну гробницю вони не знали?!

— Схаменіться і не перетворюйте наші збори на сенсаційне телешоу, — спокійно промовила бабуся, намагаючись вгамувати знервовану жінку. — Хочу нагадати, що зараз ви не в ефірі. А щодо Музиканта, то я йому вірю. І не тому, що він мій рідний онук. Він справді нічого не знав про підступні плани Жука і зовсім не збирався приховувати від нас важливу інформацію. А щоб у цьому переконатися, варто просто поглянути на нього!

І пані Соломія — видатна вчена-винахідниця, президент ТТБ, а водночас моя бабуся, яка знала мене як облупленого, навела знервованій жінці неспростовний аргумент на мою користь:

— Бачите, зараз він розгублений і засмучений, але він точно каже правду. Річ у тім, що у Клима Джури є одна особливість, про яку не може знати навіть ведуча такої чудової передачі, як ваша. Розумієте, я маю свої секретні способи, за допомогою яких завжди можу перевірити хлопця. Коли мій онук намагається щось приховати або збрехати, в нього червоніють вуха.

Усі члени ТТБ, як за командою, повернули голови в мій бік, пильно поглянули на мої дещо відстовбурчені вуха, і тут-таки переконалися, що я кажу чистісіньку правду — вуха були абсолютно нормального кольору.

Розділ 24

Що ми знаємо про давньоєгипетських богів?

— Нічого не вдієш, — зітхнула бабуся, — вороги захопили наш часоліт, тож доведеться діяти на відстані, так би мовити, брати віртуальну участь в операції «Антижаб-2», яка ще далеко не закінчилася. На щастя, завдяки супутниковому зв’язку я зможу спостерігати в режимі онлайн за всім, що відбуватиметься в підземеллі, й давати необхідні вказівки.

— Пані Соломіє, то, може, ми також долучимося до операції? Он тут скільки підключених компів, а гуртом, як то кажуть, і батька добре бити, не кажучи вже про якогось там зарозумілого запроданця Жука! — запропонував бабусі поважний добродій із професорською борідкою, яку він час від часу посмикував.

Як виявилося, я вгадав — цей дідусь справді був професором, бо саме так до нього звернулася бабуся Соля:

— Пане професоре, ваша допомога буде неоціненною, адже ви фахівець зі стародавніх єгипетських культів. І археологічні розкопки ви проводили саме в цій частині пустелі.

— А я вам зараз покажу місце, де ми знайшли унікальні підземні тунелі. До речі, вони вели саме до цієї частини узбережжя Червоного моря, — професор підійшов до прозорої мапи, зробив кілька ледь помітних рухів, і на карті з’явилася піраміда з дивною усіченою верхівкою, до якої вів глибокий рівчак. — Там і зараз працюють двоє наших найкращих археологів.

Ми з бабусею крадькома перезирнулися, бо впізнали місце, де вже кілька років працювали мої батьки.

— Наша експедиція майже розчистила стародавній хід до таємного поховання фараона. Я висунув гіпотезу, що саме там заховані найбільші скарби часів Раннього Царства. Це майже три тисячі років до нашої ери! Ви уявляєте?! — сивобородий дідусь так захопився розповіддю про старожитності, що цілком забув про причину наших термінових зборів. — Ось зараз я швиденько розповім вам про найвідоміших богів Давнього Єгипту.

Ентузіазм старенького професора і непереборне бажання познайомити всіх і кожного зі складною ієрархією єгипетських богів долали будь-які перепони. Навіть моя бабуся відступила під його натиском.

— Так отож, мої дорогесенькі, слухайте уважно і запам’ятовуйте! Хто хоче, може відразу занотовувати… Я диктуватиму за абеткою. Анубіс — головний бог царства мертвих, покровитель бальзамування і некрополів!

Дідусь зробив красномовну паузу, потім натиснув якусь клавішу на пульті, й на екрані з’явилася моторошна постать з вовчою головою.

— Ну й страшидло! — мимоволі вигукнув мій вразливий друг Заєць. — А може, це якась помилка? Невже єгиптяни вклонялися ось таким потворам-мутантам?!

— Юначе, прошу не перебивати! Що ви розумієте в стародавніх уявленнях про красу? Краще погляньте на Апіса — божество родючості з головою бика!

Професор, як міг, спробував зобразити грізного рогатого бика — наставив уявні роги й почав стукати ногою, взутою в масивний черевик фірми «Мартене», об підлогу.

— А це — Бастет, богиня любові та веселощів, вона з головою кицьки!

Поважний археолог грайливо підморгнув, склав губи сердечком і послав слухачам повітряний поцілунок. Дехто із присутніх членів ТТБ, попри всю драматичність ситуації, не витримав і почав підсміюватися — надто вже кумедний вигляд мав підтоптаний бородатий професор у ролі грайливої богині кохання. Та славетний археолог не зважав на реакцію публіки і вів своєї:

— Бес — покровитель сім’ї і материнства, охоронець від злих сил!

Знавець старожитнього Єгипту склав руки на грудях і почав колисати уявне немовля.

Тут президентові ТТБ остаточно увірвався терпець, і вона ввічливо, але твердо зауважила:

— Вельмишановний пане професоре! Нашому світові загрожує смертельна загроза, а Ви нам читаєте лекцію про давніх єгипетських богів…

— Ну як ви не розумієте — все в цьому світі нерозривно пов’язане! І таємниці давньоєгипетських богів, цілком можливо, допоможуть нам здолати синьомордів! Невже ви думаєте, що ця ворожа цивілізація вперше прибула на Землю?! Тож не перешкоджайте, я закінчу бодай коротенький перелік давньоєгипетського пантеону. Тот — бог мудрості й знань, він із пташиною головою ібіса! Сахмет — богиня війни і палючого сонця, вона з головою левиці!

І раптом на величезному екрані-вітрині з’явилася знайома синя мордяка з вибалушеними червоними очима й довжелезним висолопленим язиком, до якого прилипла муха. Я мимоволі зойкнув, а сивобородий професор спокійно пояснив:

— А це — зображення одного з найзагадковіших богів — володаря мороку й смерті, ім’я якому Квакожер! Серед давніх богів Квакожер вирізняється жахливою ненажерливістю й жадобою, він пожирав усіх, кого зустрічав на своєму шляху, і ніхто не міг врятуватися від нього!