Страница 2 из 2
Виразно, холодно й безсторонньо пролунали ті звуки і розплавленим свинцем упали мені на голову. Роки, цілі роки можуть піти в непам'ять, але спогад про ту добу не зітреться ніколи! Я забув про квіти й лози — лише цикута й кипарис* нависали наді мною день і ніч. Я не знав, де я і що зі мною робиться; зорі моєї долі погасли, на землю зійшли сутінки, серед яких я вирізняв тільки Мореллу. Вітри небесні нашіптували мені лише один звук, а брижі морські шамотіли те саме — Морелла. Але вона померла, я сам відніс її до склепу й зайшовся гірким-гірким сміхом: там, де ховав я другу, Морелли першої... не було.
Примітки
Αυτο χαυ αυτο μευ' αυτου, μουο ειδες αιει ου — Собою, лише собою, у своїй вічній єдності (гр.).
Пресбург — німецька назва сучасної столиці Словаччини Братислави.
...Гінном — Геєнною... — Біблійна назва пекла «геєнна вогненна» походить від так званої «долини плачу» Гінном неподалік від Єрусалима.
Пантеїзм Фіхте — у філософії німецького вченого Йоганна Готліба Фіхте (1762-1814) велике значення мало протиставлення «Я» та «не Я», тобто навколишнього світу, природи, що, на його думку, є джерелом пізнання та руху.
Παλιγγενεσια піфагорейців — Παλιγγενεσια — вчення про безсмертя душі (гр.). Піфагорейці — послідовники давньогрецького філософа, релігійного й політичного діяча, математика Піфагора Самоського (VI ст. до н.є.), який вважав числа основою всього сущого. Піфагорейці вірили в метемпсихоз — переселення душ.
...учення про тотожність, викладене Шеллінґом — Вчення Шеллінґа — мається на увазі комплекс ідей німецького філософа Фрідріха Вільгельма Шеллінга (1775-1854) про тотожність природи і свідомості, об'єкта і суб'єкта.
...містером Локком — Локк Джон (1632-1704) — англійський філософ, у своїй праці «Міркування про людський розум» доводив, що нема природжених ідей, вони виникають з людського досвіду.
Principium individuationis — особисте начало (латин.).
...двічі розцвітають троянди... — Давньоримські поети Вергілій, Овідій, Марціал та інші згадували, що в римському місті Пестумі, славному своїми квітами, троянди цвіли двічі на рік.
Анакреон (бл. 570-478 до н. є.) — давньогрецький поет-лірик, співець радощів життя, спокійного, поміркованого втішання ними.
Цикута й кипарис. — Рослина цикута містить у собі отруйну речовину; кипарис у південних народів з давніх-давен був символом смерті, скорботи.