Ідилія в пеклі

Нова Кустоцца — (див. примітку до оповідання «Повість про портрет імператора Франца-Йосифа»).

Справа державної ваги. — «Копршіви», 05.01.1911.

Стор. 38. Князь Оксенгаузенський. — Оксенгаузен — колишнє вільне абатство в Німеччині поблизу Вюртемберга. Гашек, безперечно, використав із сатиричною метою смислове значення цієї назви («осhsе» по-німецьки «віл», у переносному значенні — «дурень», «йолоп»).

Стор. 40. …після Туреччини і Португалії прийшла черга й на Оксенгаузен… — 27 квітня 1909 р. Національні збори Туреччини скинули султана Абдул-Хаміда; в Португалії 1 лютого 1908 р. був убитий разом зі спадковим принцем король Карлуш. Про цю подію Гашек згадує в листі до своєї нареченої Ярміли Майєрової від 2 лютого 1908 р.: «надсилаю тобі останнє число „Свєтозора“ з моєю американською гуморескою і повідомленням про вбивство португальських тиранів».

Фінансова криза. — «Карікатури», 10.10.1910.

Стор. 44. Альпіне-Монтан — велике монополістичне об’єднання, що тримало в своїх руках значну частину гірничодобувної та металообробної промисловості Австрії.

Стор. 45. Фрідріхівські заводи — сталеплавильні заводи в Моравії.

Збройовка — військовий завод у Брно.

Стор. 47. Заводи… Кольбена — великий завод електротехнічного акціонерного товариства в Празі.

Ювілей служниці Ганни. — «Младе проуди», 22.06.1908.

«Млоде проуди» («Молоді напрями») — молодіжна газета національно-соціальної партії (1901–1909 рр.), яка провадила антимілітаристську пропаганду; редактором її був друг Гашека Алоїз Гатина.

У своїх сатиричних творах Гашек часто-густо узагальнював реальні факти повсякденного життя. Так, наприклад, відома публікація Бастиржа в «Ілюстровани куріре» під заголовком «Ювілей тридцятирічної вірної служби Анни Крупкової, котру „Товариство заохочення служниць“ нагородило почесним подарунком і срібною медаллю» вочевидь послугувала Гашеку як джерело сюжету оповідання.

Стор. 50. Крейцери — дрібна австрійська монета.

Сумна доля винахідника. — «Ческе слово», 16.04.1922.

Стор. 54 …товариства святого Яна. — Організація, котра видавала церковну та патріотичну літературу; засноване священиком А. Ганікаржем у селищі Клокати поблизу міста Табор.

Історія поросяти Ксавера. — «Лід», 02.07.1908.

Оповідання ввійшло до збірника «Путівник для іноземців» (1913).

Стор. 60. «Гей, ви, чубаті!» — Народне прізвисько австрійських поліцаїв, шоломи яких прикрашалися півнячим пір’ям.

Господарські реформи барона Клайнгампла. — «Весела Прага», березень, 1912.

Станова різниця. — «Весела Прага», травень, 1912.

Рекламна сцена. — «Свєтозор», 28.04.1905.

Барон і його пес. — «Свєт звіржат», 01.02.1913.

Ідилія в пеклі. — «Гуморістіцке лісти», 12.06.1908.

Стор. 84. «Нойє фрайє прессе» — ліберальна віденська газета.

Стор. 85. …в казані номер 1620… — Натяк на дату битви на Білій горі, після якої Чехія втратила незалежність і в країні почалося насильницьке онімечення.

Сімейна драма. — «Карікатури», 31.01.1910.

Експедиція злодія Шейби. — Збірник «Путівник для іноземців», 1913.

Старець Янчар. — Переклад оповідання подано за джерелом: Ярослав Гашек. Твори: В 2-х томах. — Т. 1. — К.: Дніпро, 1983.

Бідолашна сирітка та її таємна мати. — Переклад оповідання подано за джерелом: Ярослав Гашек. Твори: В 2-х томах. — Т. 1. — К.: Дніпро, 1983.

Загадкове зникнення пророка Іллі. — Переклад оповідання здійснено за джерелом: Hašek Jaroslav. Abeseda humory. — Praha: Československý spisovatel, 1960.

Сумна доля вокзальної місії. — «Карікатури», 27.11.1911.

Стор. 137. Гауч фон Франкентурн Пауль (1851–1918) — австрійський державний діяч, в 1897–1898, 1905–1906 і в 1911 р. — прем’єр-міністр.

Стор. 140. Гаєк — Домажлицький Ладислав (1884–1943) — чеський журналіст і письменник, друг Я. Гашека; видав 1925 р. книгу «Із моїх спогадів про Ярослава Гашека, автора „Бравого солдата Швейка“ і чудового гумориста». 1 жовтня 1911 р. Гаєк написав некролог про Фукса, свого начальника — видавця «Свєта звіржат»; після його смерті він сам видавав цей журнал.

Приклад із життя. — «Свєтозор», 02.12.1904.

Стор. 141. Американська гумореска. — Еміграція до Америки була однією з найпекучіших проблем Австрії на початку XX ст. Пародія Гашека — своєрідна «імунна пігулка» для тих чехів, які некритично сприймали солодкаві розповіді про заокеанський світ безмежних можливостей і безтурботного життя в атмосфері вільної економічної ініціативи і політичної свободи.

Сонячне затемнення. — «Добра копа», 26.04.1912. Переклад оповідання здійснено за джерелом: Hašek Jaroslav. Utrpеni pana Tenkráta. — Praha: Československý spisovatel, 1961.

Стор. 148. Фламмаріон Каміль (1842–1925) — французький астроном, автор низки науково-популярних книг з астрономії, метеорології та фізики.

Небезпечний працівник. — «Гуморістіцке лісти», 28.08.1914.

Стор. 153. «Уніон». — Кав’ярня «Уніон» у Празі в перші десятиліття XX ст. користувалася великою популярністю у людей, пов’язаних із мистецтвом. Гашек був постійним відвідувачем цього закладу.

Амстердамський торговець чоловічиною. — «Карікатури», 13.12.1909.

Вигублення практикантів транспортного агентства Кобкана. — «Трібуна», 27.03.1921.

Стор. 168. …до Стромовки. — Стромовка — парк у Празі на лівому березі Влтави, колишній королівський ліс-заповідник.

Стор. 170. …прямо до Трої. — Троя — частина Праги на правому березі Влтави, там міститься старий замок і парк.

Пригоди шкільного інспектора Калоуса. — «Карікатури», 07.12.1909.

Стор. 178. …бій при Саламіні — переможна битва греків проти персів біля острова Саламін 480 р. до н.е.

Службова запопадливість Штепана Бриха, збирача податків на празькім мосту. — «Гуморістіцке лісти», 22.05.1911.

Стор. 183. …невблаганних празьких Брутів — іронічне порівняння празьких бюрократів з родом славетних римських патриціїв, відомих (Луцій Юній) встановленням республіканського ладу в Римі, (Марк Юній і Децим Юній Альбін) участю у змові й убивстві Юлія Цезаря.

Стор. 184. …Марат празьких мостів — іронічне порівняння празьких поліціянтів з одним із вождів якобінців у період Великої французької революції, котрий разом із М. Робеспьєром керував народним повстанням 1793 р., що повалило владу жирондистів.

Справа про підкуп магістратського практиканта Бахури. — «Копршіви», 21.05.1914.

Стор. 188. Мала Страна — один із найдавніших районів Праги на лівому березі Влтави.

Любош Єржабек — депутат чеського сейму; відзначився дійовою турботою про охорону чеських старожитностей.

Стор. 191. Жижка Ян (бл. 1360–1424) — національний герой чеського народу, полководець. Учасник Грюнвальдської битви 1410 р. Вождь таборитів — радикального крила чеських прихильників Реформації.

Стор. 192. «Вічний жид» (Агасфер) — герой середньовічних переказів, єврей, засуджений Богом за те, що він не дав Христу відпочити в дорозі на Голгофу.