Декамерон Самуїла Окса

Ну, простирадло у вас знайдеться, кілки викупите… Кілки продаються і на базарі і навіть на самому пляжі. Здебільшого їх продають меткі хлопчаки, які пускають виручку на кіно і на морозиво, і ще їх продають похмурі громадяни з фіолетовими носами, які виручку на кіно і на морозиво не пускають.

Як би там не було, але вважайте, що кілки і простирадло у вас є. До повного тента у вас не вистачає лише третього компонента, а саме каменя. Камінь на євпаторійському пляжі річ вельми дефіцитна. На базарі каменя теж не продають. Трапляються, звичайно, І на пляжі уламки ракушечника, але забивати ракушечником кілки в пісок це все одно, що забивати вареником гвіздки в стіну. М’який дуже ракушечник, і для таких операцій не придатний. Отже, треба вибирати одне з двох: або дуже ретельно на пляжі каміння шукати, або привезти його з собою з дому у чемодані. Вибирайте, що вам зручніше і простіше.

Зрихтувавши персональний тент, можете себе кадровим пляжником вважати. Тепер ви вже знаєте, де лежати і як лежати. Полежавши і відпочивши після спорудження тента, подивіться праворуч, подивіться ліворуч, подивіться вперед, подивіться назад. Обміняйтесь досвідом з своїми сусідами, як треба відпочивати.

Сусіди ліворуч грають у преферанс. Як на мене, то я б таких взагалі дискваліфіковував як «дикунів». Думаєте, вони бачать море? Думаєте, вони бачать сонце? Думаєте, у них вистачає часу, щоб піти скупнутися? Ні, крім королів і валетів, вони нічогісінько не бачать. Часом дехто з них цікавиться метеорологічними показниками, і то від карт не відриваючись:

— Не знаєте, яка сьогодні температура повітря?

Або:

— Купались? Ну, як вода, тепла?

І все. На цьому у преферансистів контакт з морем і взагалі з усією євпаторійською природою закінчується.

Не беріть з них приклад. Не за тим ви їхали у Євпаторію.

Сусіда праворуч запустив голову у туристську сумку, як у конячу шальку, і вже другу годину обідає (сьогодні це втретє). Часом щось апетитно булькає в пластмасову склянку. Морський бриз доносить запах коньяку. Міцністьного сорок градусів, температура теж не менше. Бр-р-р! Не беріть з нього прикладу!

Сусіда, котрий позаду вас, годину тому заліз у море. Через годину він вилізе і цокотітиме зубами. А ви так не робіть. Ви робіть так, як той сусіда, що попереду вас.

Він і у волейбол встиг пограти, він і покупався, він і журнал почитав, він вже пообідав, а зараз лежить і загоряє.

Загоряйте і ви. Трохи на сонці, трохи під тентом. Тільки так, щоб скрізь встигнути.

Море

Купання у морі — велике і складне мистецтво. Це не те що в якій-небудь Задрипанці, Кропив’янці чи Гнилоп’яті, котру курка-підліток вбрід по коліна переходить.

Вже тільки сама свідомість того, що ви сам на сам виходите на поєдинок із стихією, сповнює ваші груди самоповагою і гордощами. Як шкода, що в ці хвилини вас не бачать ваші близькі і знайомі, котрі залишилися десь в далеких сухопутних краях.

Спина ваша виправлена, як у старшини-зверхстрочника перед парадом, груди випнуті вперед (живіт рекомендується в таких випадках втягувати, коли живіт випнуто — вид не той), голова гордо тримається на плечах, і сам чорт вам не брат. Ви підходите до води і, навіть не пробуючи тепла вона чи ні (у Євпаторії холодної води не буває), заходите прямо у стихію.

У Євпаторії біля берега стихія по коліна. І довго вам доведеться йти піщаним дном, поки гірко-солона, блакитно-зелено-золота, тепла стихія не залоскоче вас попід пахвами.

Тоді ви лягаєте животом на воду (тут уже можна випнути живіт, у воді не видно), відштовхуєтесь ногами від дна і пливете. Пливете аж до буйків (такі собі залізні барильця, у червоний колір пофарбовані, бовтаються на воді), далі ви все одно не запливете, хоч би плавали, як дельфін, — рятувальники не пустять. Вони пильно стежать, щоб ви у відкрите море не запливли і там не втопилися. Завдяки цьому у відкритому морі не втопився ще жоден плавець. А вже кому на роду написано втопитися у морі, то, як правило, він топиться не у відкритому морі, а ближче до берега.

Добре, коли ви вмієте плавати. А ще краще, коли ви вмієте плавати різними спортивними стилями. Різними там «кролями», «брасами» і такими іншими «батерфляями». Тоді і вам приємно, і вашим сусідам по морю і по пляжу теж приємно. Вони дивляться на вас і захоплено кажуть:

— Ви подивіться на нього! Бачите, як пливе? Наче риба. Мабуть, на флоті служив!

І хоч ви ніколи в житті не служили на флоті, вам все одно приємно, що про вас так думають. І ви ще більше починаєте старатися і пливете вже навіть не як риба, а як торпеда. Аж буруни стають за вами і вітер відносить до берега косми білої піни.

Можна також і «сажонками» показати високе мистецтво плавання. Треба тільки вміти викидати руки з води так, щоб всім дівчатам і дамочкам, які зосталися на березі, захотілося з вами познайомитись.

Гірше, коли ви взагалі не вмієте плавати. Тоді вам велике і складне мистецтво оволодіння стихією взагалі ні до чого. Тут вже не ви будете підкорювати стихію, а вона вас.

Плавцю що? Він помахав собі аж до буйків, і всі хвилі з повагою розступаються перед ним, щоб він, бува, яку хвилю не підім’яв під себе.

А у вас в подібній ситуації почнеться гірке знайомство із стихією, і в прямому розумінні гірке, бо перша-ліпша заваляща хвилька, якось відразу відчувши у вашій особі новачка, захлюпне вам повну жменю гірко-солоної води у рот, у ніс, у вуха.

І вигляд у вас, скажу вам відверто, буде не геройський, а зовсім навпаки. Море любить тих, хто вміє плавати. Таких воно і на хвилях погойдає і на грудях своїх дасть полежати.

Навчитися плавати у морі легко. Ті, хто вміє плавати у ставку, в річці, в озері, можуть вважати, що вони вміють плавати і в морі. Більше того, у морі їм плавати буде навіть легше, бо морська вода дуже щільна, дуже тепла і дуже ласкава. Сама тримає плавця на поверхні. Плавцеві залишається тільки руками-ногами перебирати, щоб рухатися вперед.

Що ж до тих, які вміють плавати тільки на екзаменах, у ванні чи у ночвах, то їм у морі доведеться вчитися плавати наново.

Що потрібно для того, щоб навчитися плавати у морі? У Чорному, наприклад, бо у Білому плавати не рекомендується.

Для цього потрібне перш за все бажання. Будемо сподіватися, що воно у вас вже є. Крім бажання, потрібна шапочка і плавки. Труси для таких цілей не годяться. Вони рух гальмують. А може статися й таке, що крута хвиля змиє з вас труси, і ви опинитесь в дуже незручному становищі. Що ж до плавок, то з ними такої халепи ніколи не трапиться, якщо, звичайно, ґудзики як слід пришиті.

Отож, маючи бажання, шапочку і плавки, можете вважати, що половину справи вже зроблено, підготовчий період успішно закінчено і для того, щоб вміти плавати, треба просто навчитися плавати.

Вчіться як завгодно, тільки не і допомогою різних надувних допоміжних засобів. З ними ви ніколи не навчитеся, бо як до чого, то вони спокійнісінько собі залишаться на поверхні моря, а ви підете собі спокійнісінько на дно того ж таки моря. Цим самим ви завдасте чималого клопоту рятувальникам і можете навіть, що найгірше, позбавити їх преміальних. А кому це потрібно?

Навчившись плавати, можете купатися скільки вам завгодно.

Краще, звичайно, не дуже мало і не дуже багато. Бо коли дуже мало, то чого ви взагалі на море їхали? Могли дома і в ночвах купатися. А дуже багато не варто, бо хоч яка тепла у морі вода, коли довго купатися, морська вода фарбує шкіру у свій колір.

Словом, купайтеся на здоров’я.

Будете купатися і будете примовляти, як примовляв в минулому році один старичок:

— Ох і вода ж! Ох і море! Хто тільки це море видумав?

Хто ж! Природа, звичайно. Природа, вона розумна. Вона все може.

Човни

Човен — це засіб пересування на воді. На суші човном не користуються. Човен не новий засіб пересування, човен — засіб пересування стародавній. Але не будемо заглиблюватися в історію, побалакаємо про ті човни, з якими сам доведеться мати справу у Євпаторії.