Страница 5 из 5
В історії характеру Генрі О. Лардела ми маємо такий факт. В його характері є такі позитивні риси: 1) він пророкував Отісові Р. Колдвелові блискучу літературну кар'єру, 2) він додав Колдвелові оригінальні вказівки щодо фабульної інструкції творів, 3) він розважав сивоусового касира розмовами, 4) він чистив у вірджінійського негра черевики, 5) він вклав у кишеню чорнявому чоловікові з несимпатичними очима дві пачки з тисячними банкнотами, 6) він палким шепотом розповідав про своє кохання незаміжній дівчині, 7) він признався, що він украв одну з пачок банкнотів.
З другого боку, в характері Генрі О. Лардела ми не можемо обминути такі негативні риси: 1) він програв велику суму грошей у покер, 2) він затулив ліктем від сивоусового касира скільки пакетів з банкнотами і тим створив небезпеку для їх цілости, 3) він украв одну пачку з банкнотами, 4) він не доплатив вірджінійському негрові одного цента, 5) він не розповів високій дівчині з темними очима, що грає частенько в покер, 6) він був у театрі на ідеологічно невитриманій п'єсі О. Нейла «Любов під в'язами», 7) він не з'явився після втечі з моргу до поліційної управи.
Ото ж ми бачимо, що велике (і цілком рівне) число моральних і аморальних рис у характері Генрі О. Лардела не дозволяє нам з певністю вирішити, чи це був симпатичний, чи несимпатичний тип. І історія літератури знов не мала б ключа для вирішення цієї основної справи, коли б не зубна щітка.
У протилежність Отісові Р. Колдвелові, Лардел регулярно чистив зуби щіткою з ебонітовим держаком. Ні в кого не може бути найменшого сумніву в тому, що з цієї причини слід безперечно визнати характер Генрі О. Лардела за симпатичний і корисний у суспільстві. Самі факти стверджують це, показуючи, що коли Отіс Р. Колдвел невчасно помер, не вживаючи зубної щітки, Генрі О. Лардел, навпаки, врятувався від неминучої смерти тільки через те, що регулярно чистив зуби.
Так само ясно тепер, що коли б за часів Печоріна вже була б існувала зубна щітка, то історики російської літератури давно змогли б вирішити чи Печорін є позитивний, чи негативний тип, заналізувавши цю ознаку його характеру, «проблема Печоріна» перестала б існувати, його «загадковість» стала б звичайною манірою п'яного армейського бурбона.
Показавши таким чином значіння зубної щітки в полі літератури, критики, етики, медицини (історія хвороби Колдвела), електродинаміки (урятування Лардела), ми перейдемо до тієї ролі, що зубна щітка має в науці астрономії. Вираховано, що коли б усе населення земної кулі, теперішнє, колишнє, і майбутнє, мало б хоча по одній зубній щітці, то з тих щіток можна було б протягти ланцюг, що сягав би аж до самого місяця, і таким способом полегшити зносини з цією далекою, ма-лодослідженою планетою.
Першим результатом таких зносин було б те, що жителі місяця ознайомилися б з сучасними способами чистити зуби і це дуже піднесло б їхню гігієну і взагалі культуру. На місяці пишним цвітом могли б розвитися науки і мистецтва, а також канцелярська справа, як поки що гальмується тим, що на місяці немає ніяких місяців, а рік поділяється на дванадцять земель. Отож там неможливі дотепер місячні відомості на виплату гонорару, щомісячні журнали, романтичні прогулянки при світі місяця і навіть регулярні місячні внески до профспілок. Бувши винайдена не дуже давно, зубна щітка, проте, вже встигла вплинути на хід історичних подій. У царській Росії, відома річ, зуби чистилися не з приватної, а з державної ініціятиви, і цим ділом відали пристави та урядники. Зубних щіток не вживалося, і самий процес чищення зубів розглядався як не стільки гігієнічний, скільки моралістичний акт.
Японська війна показала, що ця метода не годиться. Японську війну виграли японці не через те, що в генерала Куропаткіна були корови, як писалося свого часу в ліберальних газетах, а через те, що в кожного японця, геройськи вбитого орлами-молодцями, ці орли-молодці, по старанній аналізі його кишень, знаходили, на превелике собі диво, зубну щітку.
Ручний спосіб чистки зубів, що практикувався в російській армії, не дав цій армії перемоги на війні.
Таким чином, ми, хоч і дуже коротко (бо про ролю зубної щітки в нашому житті можна було б написати цілі томи), з'ясували значіння й велику вагу цього скромного інструменту в усіх ділянках життя, науки й техніки.
Треба втім і тут, як і скрізь, застерегти від надмірного захоплення зубною щіткою, бо вона може дуже зашкодити. Громадянина, що почав би в трамваї привселюдно чистити собі зуби, хоч би найкращою щіткою, певно вивели б з вагону. Так само не варт, добувши зубну щітку в театрі, пропонувати її знайомій дамі, пояснюючи, що в неї пахне з рота.
Кажуть, що одного студента-бактеріолога, що підчас холерної епідемії чистив зуби коло колодця, селяни примусили з'їсти спочатку порошок, а потім і саму зубну щітку, що сильно зашкодило його здоров'ю, хоч і не врятувало село від холери. Несвоєчасне вживання зубної щітки і тут дало неприємні наслідки.
Перейдімо тепер до практичних указівок щодо користування зубною щіткою.
Зубну щітку, як показує вже сама назва цього знаряддя, уживається для того, щоб чистити зуби.
Відома річ, що люди, в протилежність линам, карасям і коропам, мають зуби. Нормальна людина має чимало зубів — наука опреділює їх число в тридцять два — але кожен може переконатися, що це число, так би мовити, теоретичне. На практиці люди дуже різняться індивідуально один від одного: деякі мають зовсім мало зубів, а деякі дуже багато. Нам доводилося бачити одного діда, що в нього і зовсім не було зубів, як у якого-небудь коропа чи карася.
З другого, боку один приятель показував мені три зуби, що він знайшов у спійманого ним коропа, з них один був зі свищем, а з другого, очевидно випала пльомба. В даному разі природа, мабуть, не зважила на голос науки, та для нас цікаво не те. Цілком ясно, що коли б той короп регулярно вживав би зубної щітки, в нього було б куди більше зубів і всі були б цілі.
Для того, щоб почистити собі зуби, треба мати шклянку теплої води, зубний порошок або — ще кращу — пасту й зубну щітку.
Виполоскавши рота теплою водою і виплюнувши цю воду, треба накласти на зубну щітку порошок або пасту і ритмічно водити щіткою уздовж і впоперек зубів.
Поводивши таким робом щіткою по зубах зовні і з середини, треба вийняти з рота щітку, набрати води і знову полоскати. Паста краща, ніж зубний порошок, бо для неї крейду мелють хемічним способом і вона краще проникає в усі щілини й у дірочки в зубах і між зубами.
Є дві категорії людей, що не чистять собі зубів. Одні — це ті, хто не має змоги купити собі зубну щітку, бо добра щітка коштує в нас півкарбованця, а це для, скажімо, бідного селянина дуже дорого. Другі — це ті, кому описуваний вище процес здається занадто складним і тяжким.
«Краще нехай у мене смердить з рота, — міркують ці симпатичні люди, — ніж я буду морочитися щовечора з тією зубною щіткою. Ачей у мене не повипадають зуби від того. Аджеж свині й собаки зубів не чистять і до зубного лікаря не ходять, а зуби в них є».
Ми ніяк не може з цим погодитися. Насамперед, у цих міркуваннях є одна фактична неточність. Ми бачили в одному американському журналі фотографію й у тій фотографії дантист свердлить зуб улюбленому поросяті якоїсь шановної леді. Крім того, нам доводилося бачити чимало зовсім беззубих собак (що, одначе, люто гавкали на автора цієї статті, намагаючись ухопити його за ногу).
Але поза всім тим, нехай перед цими людьми, поміркувавши над ролею зубної щітки, в медицині, гігієні, астрономії, історії, військовій справі, етиці та електродинаміці, нехай перед ними не зблекне сумний образ і трагічна постать покійного Отіса Р. Колдвела. Ми радили б вирізати його обличчя з задумливими мрійними очима зі сторінки книги й повісити його в кімнаті на стінці саме коло того гвіздка, на якому висить ваша зубна щітка.