Історія української літератури. Том 6

Михайло Грушевський

Історія української літератури Том 6

Грушевський Михайло Сергійович

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Том VI

[Літературний і культурно-національний рух першої половини XVII ст.]

Грушевський, Михайло Історія української літератури. — Т. 6. — K.: AT «Обереги», 1995. — (Київська б-ка давнього укр. письменства. Студії; Т. 1). — Парал. тит. арк. англ.

ISBN 5-8104-0056-6

Книга містить не друкований досі шостий том "Історії української літератури" Михайла Грушевського, що був підготовлений до видання у 1930 р. У томі всебічно досліджено український літературний процес і культурно-національний рух 1610 — 1613 рр. — глибоко висвітлено літературну творчість Мелетія Смотрицького, Захари Копистенського, Касіяна Саковича, Памва Беринди, Тарасія Земки, Олександра Митури, Ісайї Копинського, Андрія Мужилівського, проаналізовано ранню творчість Петра Могили. У книзі розлого цитуються в оригіналі й перекладі тексти літературних творів цього періоду.

ЗМІСТ

[ЛІТЕРАТУРНИЙ І КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.]

Омелян Прицак. Передмова головного редактора

Вступні уваги. Занепад міщанського руху.

Економічне становище зах. українських міст перш. пол. XVII ст., боротьба Львівського братства з Балабанами, "Лямент" львівської громади до короля.

Пересування культурно-національного центру на схід. Козаччина як чергова рушійна сила національного українського активу.

Виступи козаччини в інтересах православної церкви. Церковно-козацький союз. Плетеницький і Сагайдачний. Організація Київського братства.

Релігійна реакція.

Слабі реформаційні течії в Східній Україні. Зв’язки Києва з Зах. Європою в XVI-XVII вв.

Лаврський гурток і його книжна продукція.

Київ XVI - почат. XVII ст.; Заходи Плетеницького до організації культурного центра в Лаврі; Захарія Копистинський; Земка; П.Беринда; "Анфологіон" "Бесіди" Золотоустого; Йосиф Кирилович; лаврська друкарня. Друкар Вербицький, відзиви про друкарство. Список лаврських друків.

Важніші твори лаврського гуртка. Писання Копистинського.

"О образЂх"; "Книга о вЂрЂ"; "Палінодія". Характеристика Копистинського, його ерудиція, методи; повість про унію в "Палінодії"; повість про Острозьких; казання Копистинського; передмова до бесід Золотоустого.

Віршування лаврського гуртка.

П. Беринда, його книжечка "На коляду"; "ВЂзерунк" Митури; Т. Земка, нерівноскладові вірші.

Київське братство і братство Луцьке, їх засоби, завдання і методи.

"Упис" Київського братства; акція шляхти на користь братства, фундація Г. Гулевичівни; залежність братства від Лаври; Луцьке братство, його фундація, паралельна з фундацією Київ, братства; статут Луцького братства.

Братське шкільництво взагалі і київське зокрема.

Організація Львівської братської школи, її програма; упадок Львівської школи; Луцька школа; Київська братська школа; спомини Євлевича про його науку в Київській школі.

Вірші на похорон Сагайдачного.

Опис книжки Саковича; панегірик Сагайдачному; біографія Конашевича; епітафія. Взірці похоронних промов Саковича.

Твори, викликані відновленням ієрархії (1620—1622).

Відновлення ієрархії під козацьким протекторатом; акція української шляхти в соймі; промова Древинського; "Універсальна протестація" (210); "Протестація" Й.Борецького 15 травня 1615 р.. "Совітування о благочестії".

Смотрицький в огні.

Смотрицький в обороні нової правосл. ієрархії. "Verrifikatia newi

«Суплікація» і «Юстифікація» 1622—3 рр.Церковні заходи.

Соймова кампанія 1622 р.; "Суплікація" православної шляхти; "Юстифікація" Борецького.

Оживлення традиції історичної, національної й державної.

Спроби зв’язати історичні традиції княжої Русі з козаччиною; Андрієва легенда в "Палінодії"; генеалогія кн. Четвертинських в передмові Копистинського до "Бесід" Золотоустого; Літописання; Животівський список; Записки Кирила Івановича, вірші на смерть кн. С. Лика.

Вагання в київській орієнтації. Зносини з Москвою; супліки до царя, патріарха тощо.

Відносини України до Москви на початку XVII ст. Козаки на московській службі, посилки української ієрархії до Москви, прохання московського протекторату. Супліки І. Копинського до царя, до патріарха. Лист Борецького, лист Борисковича. Стиль "слізниці" на московську адресу. Наступ уніатів, козаки в Києві, смерть Ходики і Юзефовича. Приїзд О. Яхії і плани антитурецької ліги. Ситуація після куруківської битви. Супліки Копинського до патріарха, до путивльських воєводів, до царя; субмісія Мужилівського.

План релігійного компромісу. Писання Саковича і Смотрицького.

Рух духовенства проти світського контролю. Подорож Смотрицького на Схід.

Бій з новою унією. "Апологія" Смотрицького та її засудження.

Лист Смотрицького до Борецького з приводу "Апології"; польський і український текст "Апології"; присвята кн. Заславському. Протестація Смотрицького на засуд "Апології"; оповідання про київський собор 1625. Відповідь київського осередку; "Аполлеіа"; "Репротестація".

«Паренезис» Смотрицького. Проект українського патріархату.

Солідаризація Смотрицького з унією, заклик до відновлення відносин; обвинувачення патр. Лукаріса і проект українського патріархату.

«Антидот» Мужилівського і «Екзетезис» Смотрицького.

"Удільний протопоп" Андрій Мужилівський; характеристика його "Антидоту"; критика "Апології" в "Антидоті"; заклик до "народу шляхетського". Відповідь Смотрицького, підготовка до нового собору.

Провал уніонної акції. Школярський канон про Смотрицького. «Антапологія».

Приготовлений до собору; підготовчий з’їзд в Києві, виступ козаків. Провал з’їзду у Львові; пасквілі на Смотрицького. "Antapologia"; смерть Смотрицького і ієзуїтський панегірик йому.

Ісайя Копинський.

Біографічні відомості; твори, "ЛЂствица духовная", історія тексту, спори про авторство, популярність "Ліствиці"; посланіє до Я. Вишневецького; статут "братства юношеского"; посланіє до священиків.

Ранні писання Могили. Малюнки середовища в його записках.

Молдавсько-українські зв’язки перш. пол. XVII ст.; боротьба Могил за господарство, їх зв’язки з польським і українським магнатством; біографічні відомості про П. Могилу. Записна книжка П. Могили.

Тріумф Могили і могилянства. Писання, йому присвячені.

Могила митрополитом; тестамент Борецького. Фундація лаврської школи; порозуміння з братством. Великодні вірші на честь Могили, "Ευφονια". "Mnemosyne".

Омелян Пріцак

Передмова Головного редактора

У зв’язку із грядущим ювілеєм я, тоді директор Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету, запропонував у 1984 р. проект відзначення тисячоліття хрещення Руси-України, складовою частиною якого був корпус української творчості за перше тисячоліття у трьох серіях: факсиміле оригінальних текстів та переклади на англійську і українську мови. Оцей корпус почав реалізуватися у 1987 р. при фінансовій підтримці української діаспори як "Гарвардська бібліотека давнього українського письменства". Досі появилися 8 томів оригіналів та 5 томів англійських перекладів.

Була проблема із третьою серією, бо виявилося, що на еміграції вже немає фахових перекладачів творів давньої української літератури. Справа покращала у зв’язку з політичними перемінами в Україні. Вже в 1989 р. можна було запросити до редакційної колегії професорів Олексу Мишанича з Києва та Ярослава Ісаєвича зі Львова. Почалася підготовча праця, і, незважаючи на економічну кризу, можна було до 200-ліття смерті Григорія Сковороди видати у Києві у 1994 р. два перші томи української серії. Це був перший повний переклад творів українського філософа на нову українську мову (близько 1000 сторінок). Справа ясна, що після проголошення української незалежності серія українських перекладів повинна була виходити більшим тиражем (принаймні 20.000 примірників), і то в Україні. Але виявилося, що постали деякі легальні і технічні труднощі у виданні гарвардської серії у Києві. Тому було вирішено, що серія українських перекладів у Києві стане окремою й називатиметься "Київська бібліотека давнього українського письменства".