Страница 40 из 40
СУТИЧКА З ВЕДМЕДЕМ
Але тільки-но я виліз із човна, на мене накинувся величезний ведмідь. Це був страховинний звір незвичайних розмірів.
Він розшматував би мене вмить, але я схопив його за передні ноги і так міцно стис їх, що ведмідь заревів з болю.
Я знав, що як тільки я його пущу, він умить роздере мене, і тому тримав його три дні й три ночі, аж поки він помер з голоду. Так, він помер з голоду, бо ведмеді приморюють свій голод лише тим, що смокчуть свої лапи. А цей ведмідь ніяк не міг посмоктати своїх лап і тому загинув голодною смертю.
Відтоді жоден ведмідь не наважується напасти на мене.