Страница 97 из 97
Подяки також належать Чаку Верілу,[183] котрий редагував п’ять останніх романів цього циклу, і трьом видавництвам, двом великим і одному маленькому, чиї спільні зусилля допомогли цьому масивному проектові втілитись, а саме таким людям: Роберт Вінер (Видавництво Доналда Гранта), Сюзен Петерсен Кеннеді і Памела Дормен («Вікінг»), Сюзен Молдов і Нен Греєм («Скрібнер»). Особлива подяка агенту Молдов, чия іронія й хоробрість перетворювали мої сірі дні на яскраві. Є й інші люди, їх чимало, але я не збираюся дратувати вас повним їх списком. Врешті-решт, це ж не якась там срана церемонія вручення академічних нагород, чи не так?
Деякі географічні подробиці в цій книзі, а також у завершальному романі циклу «Вежа» — фіктивні. Згадуваних у цьому тексті реальних людей було використано в художній спосіб.
І, наскільки мені відомо, у Всесвітньому торговельному центрі ніколи не існувало камери схову.
А щодо тебе, мій Постійний Читачу…
Ще один поворот стежини — і ми опинимося на галявині.
Гайда за мною, хіба не хо’?
28 травня 2003 року
(Передайте Богові, дякую.)
183
Чак Веріл — літературний агент і редактор кількох книг Стівена Кінга.