Страница 81 из 103
Вона намацала трійко вмикачів поряд з дверима і сподом долоні штовхнула їх усі разом вгору. З дзижчанням загорілося верхнє флуоресцентне світло. Їхній просторий гараж відзначався акуратністю, всі інструменти висіли на відповідних гачках, чисто прибраним стояв верстат Боба. Бетонну плиту, що слугувала долівкою, було пофарбовано у сірий військово-морський колір. На ній не було плям мастила; Боб любив говорити, що мастило на гаражній долівці вказує на те, що хазяї гаража або їздять на якомусь непотребі, або нехтують підтриманням у порядку своїх машин. Тут стояв річного віку «Пріус»[257], яким він користувався у робочі дні, катаючись на ньому до Портленду й назад; у Вермонт він вирушив своїм натрудженим динозавром-джипом. Її «Вольво» стояв надворі.
— Це ж так легко — загнати машину в гараж, — проказував він не раз і не два (коли ти в шлюбі двадцять п’ять років, почути якісь оригінальні зауваження стає проблемою). — Просто скористайся відкривачем воріт на козирку.
— Мені подобається бачити машину там, де вона стоїть, — завжди відповідала вона, хоча дійсна причина полягала в тім, що вона боялася зачепити гаражні ворота, коли виїжджатиме звідти задом. Вона терпіти не могла здавання назад. І гадала, що він теж про це знає... так само, як вона знала про його дрібні манії завжди вкладати купюри в портмоне лицьовим боком до себе та ніколи, перериваючи читання, не класти розкриту книжку лицем униз — бо таким чином псується її спинка, пояснював він.
У гаражі принаймні тепло; стеля тут була помережана великими сріблястими рурками (ви, либонь, назвали б їх повітропровідними, хоча сама Дарсі не була цього певна). Вона підійшла до верстата, на якому вишикувалися кілька кутастих бляшанок, кожна позначена акуратним написом: БОЛТИ, ШУРУПИ, ШАРНІРНІ ЗАВІСИ, СКОБИ, САНТЕХНІКА та — їй це здалося доволі милим означенням — НЕПОТРІБ. Поряд на стіні висів календар із журналу «Спортс ілюстрейтид», що зображував дівчину в купальнику, таку, ледь не до зажури, всю юну і сексуальну; а лівіше календаря було причеплено пару фотографій. Одна — старий знімок Донні й Петри у светрах «Бостон Сокс»[258] на стадіоні Ярмутської Малої ліги[259]. Під нею Боб маркером написав друкованими літерами: РІДНА КОМАНДА, 1999. На іншому фото, набагато свіжішому, ось-ось вже красуня Петра стояла, обійнявшись із Майклом, своїм кавалером, перед устричним ресторанчиком в Олд Орчард Біч[260]. Унизу маркером було зазначено: ЩАСЛИВА ПАРА!
Ящичок із батарейками, про що сповіщала пластикова стрічка на ньому з карбованим написом ЕЛЕКТРОЗНАРЯДДЯ, знайшовся лівіше фотографій. Дарсі зробила до нього крок, не дивлячись собі під ноги — покладаючись на ледь не маніакальну акуратність Боба — і перечепилася об якусь картонну коробку, що її не цілком було підсунуто під верстат. Втративши рівновагу, вона в останню мить встигла вхопитися за край верстата. Зламала собі ніготь — це було боляче й прикро, — але вбереглася від потенційно гіршого падіння, що вже було добре. Вельми добре, зважаючи на те, що в хаті не було нікого, щоб зателефонувати за номером 911, якби вона заробила собі тріщину в черепі, вдарившись об бетонну долівку — чисту, без плям мастила, проте надзвичайно тверду.
Вона могла б просто посунути ту коробку глибше боком ступні — пізніше вона про це згадає й обмірковуватиме такий варіант розважливо, як математик надто складне, хитромудре рівняння. Але ж, врешті-решт, вона тоді поспішала. Та тут вона помітила, що верхнім у тій коробці лежить якийсь каталог в’язальних викройок, і присіла, щоб його підхопити й забрати з собою в хату разом з батарейками. А коли підняла його, побачила під ним каталог «Брукстон», той, що вона його потім поклала не на місце, а в самий низ. А під ним «Пола Янг»... «Телботс»... «Форцієрі»... «Блумінгдейлз»...
— Боб! — вигукнула вона, тільки в неї це вийшло роздратовано, двоскладово (так, як це виходило, коли він, бувало, натопче грязі або покине мокрий рушник на підлозі у ванній, немов у них тут не дім, а шикарний готель, з покоївкою напоготові), не Боб, а БО-уб! Тому що, це справді так, вона читала його легко, як книжку. Він вважав, що вона надто багато речей замовляє за поштовими каталогами, а одного разу зайшов аж так далеко, що оголосив, ніби в неї вже хвороблива до них пристрасть (що було просто смішно, оскільки пристрасть вона мала лише до «Баттерфінгерів»). Той саморобний психоаналіз коштував йому двох днів холодної зневаги. Але він знав, як працює розум його пані, а саме те, що до речей, які не були абсолютно необхідними, вона ставиться просто: як з очей, так і з думки. Тож він зібрав усі її каталоги тишком-нишком та й поскладав їх тут. Імовірно, наступною зупинкою їм був призначений контейнер для утильсировини.
«Данскін»... «Експрес»... «Комп’ютер аутлет»... «Мак ворлд»... «Манкі ворд»... Лейла Ґрейс...[261]
Що глибше вона занурювалася, то дужче дратувалася. Можна подумати, вони балансують на межі банкрутства через її непомірні витрати, що насправді є ідіотською нісенітницею. Вона зовсім забула про «Два з половиною чоловіки», вона вже підбирала слова, якими покриє Боба, коли той зателефонує з Монпельє (він завжди дзвонив після вечері, вже з номера в мотелі). Але спершу вона збиралася віднести всі ці каталоги к чорту назад до будинку, для чого треба буде зробити три, а то й чотири ходки, бо цей стос тут щонайменше фути два втовшки, а ці глянсові каталоги такі важезні. Далебі, нема дива, що вона ледь не вбилася через цю коробку.
«Смерть через каталоги, — подумала вона. — Оце була б іронія, так сакраментально заги...»
Думка її обломилася чисто-враз, мов суха гілка. Думаючи її, вона не переставала ритися в коробці, вже заглибившись до її дна на чверть стосу, і під «Аргусовим клаптиком»[262] (рустикальний декор) натрапила на дещо, що виявилося не каталогом. Аж ніяк воно не належало до каталогів. Це був журнал під назвою «Бондажні курви»[263]. Вона, либонь, його навіть не стала б діставати, якби натрапила на цю річ у якійсь шухляді письмового столу Боба, або на тій верхній полиці шафи, де він ховав свої магічні лосьйони для рощення волосся. Але знайти таке тут, засунуте в стос із щонайменше двох сотень каталогів... її каталогів... в цьому могло критися щось глибше за соромливість чоловіка через власні сексуальні примхи.
Жінка на обкладинці була прив’язана до стільця й цілком гола, якщо не брати до уваги чорний каптур, але той каптур закривав їй лише верхню половину обличчя, тож було зрозуміло, що вона кричить. Прив’язана вона була жорсткими канатами, які врізалися їй в груди й живіт. На щоці, шиї і руках у неї була фальшива кров. По низу обкладинки кричуще жовтим шрифтом йшов бридкий анонс: «ПОГАНА БРЕНДА ДОПРОСИЛАСЯ Й ОТРИМУЄ СВОЄ НА СТОРІНЦІ 49!».
Дарсі не мала наміру відкривати журнал на 49-й сторінці чи на будь-якій іншій. Вона вже встигла пояснити собі, що це таке: чоловіча допитливість. Вона знала про чоловічу допитливість зі статті у «Космополітені», котру прочитала в почекальні дантиста. Якась жінка написала одному з численних консультантів журналу (наразі це була штатний психолог, котра здебільшого спеціалізувалася на потаємних секс-фантазіях бородатого племені) про те, що знайшла в кейсі свого чоловіка пару журналів для ґеїв. Вельми відверті видання, писала та жінка, і тепер вона занепокоєна, чи не є її чоловік потайним гомосексуалістом. Якщо навіть це й так, продовжувала дописувачка, він вельми вправно приховує цю таємницю в їхній спальні.
Не варто непокоїтися, відповідала їй пані психолог. За своєю природою усі чоловіки допитливі, чимало з них цікавляться або альтернативною сексуальною поведінкою — ґей-секс у цьому підношенні посідає перше місце, лише трохи випереджаючи інтерес до гуртового сексу, — або фетишизмом, до якого належать водні види спорту, перевдягання в жіноче вбрання, секс на публіці, латекс. І, звичайно ж, зв’язування, тобто — бондаж. Вона уточнювала, що деякі жінки також полюбляють, коли їх зв’язують, що вразило Дарсі, однак вона цілком погоджувалася, що багато з цього не знала.
257
«Prius» — економічний гібридний автомобіль із бензиновим та електродвигуном, який випускає компанія «Тойота».
258
«Boston Red Sox» («Бостонські червоні шкарпетки») — заснована 1901 року професійна команда з бейсболу.
259
«Little League Baseball and Softball» — Мала ліга з бейсболу і софтболу, заснована 1939 року Карлом Штотцем у штаті Пенсільванія; неприбуткова організація, яка займається організацією місцевих та міжнародних турнірів дитячих команд (від 5 до 18 років).
260
Old Orchard Beach («Берег при Старому саді») — засноване 1653 року місто (9 тис. мешканців), популярний літній курорт на океанському узбережжі.
261
«Paula Young — все для волосся; «Talbots» — класичний жіночий одяг; «Forzieri» — модні сумки й аксесуари з Флоренції; «Bloomingdales» — старовинна мережа солідних універмагів; «Danskin» — спортивний одяг для дівчат і жінок; «Express» — різноманітний одяг; «Computer outlet» — журнал і мережа крамниць; «Macworld» — журнал, присвячений комп’ютерам «Макінтош»; «Montgomery Ward» («Двір Монтгомері», який жартома називають «Мавпячий двір») — мережа універмагів; «Layla Grace» — товари для мам і дітей.
262
«Gooseberry Patch» — компанія, що випускає збірки кулінарних рецептів та інші сімейні довідники.
263
Bondage (рабство, неволя — англ.) — еротико-сексуальна гра, що полягає у зв’язуванні, сковуванні, знерухомленні когось із партнерів.