Страница 14 из 15
Беринда
Першого листопада
Присвята дружині
Осудження
Червень
Примітки
За основу нашого видання взято книжку: Ігор Калинець. Поезії з України: Друга збірка поезій. — Bruxelles. Belgique[3]: Вид-во «Література і мистецтво», 1970. — 126 с. Однак поетичні твори Ігоря Калинця подаємо за його оригінальною збіркою «Відчинення вертепу», вміщеній у виданні: Ігор Калинець. Пробуджена муза: Поезії. — Варшава: Об'єднання українців у Польщі; Вид-во Канадійського інституту українських студій, 1991. — С.57—111.
У книзі Ігоря Калинця «Поезії з України: Друга збірка поезій» (Bruxelles, 1970) в «Дійстві першому» після вірша «Криниці» опублікована «Молитва пастухів», а в «Дійстві третьому» після вірша «В. Барський в Карпатах у 1724 р.» — «Уривок з „Перестороги“» невідомого автора (1606 p.), які не ввійшли до канонічного тексту збірки «Відчинення вертепу».
«Молитва пастухів» помилково була загублена в подальших виданнях, тому поновлюємо цей вірш.
В «Інтермедії „Калиновий герб“» до окремих віршів зроблено примітки: «з діадемою…» — «передрук з «Дніпра» ч.7. Київ, 1964 р. Доданий редакцією до Інтермедії»; «панно…» — «передрук з антології Б. Кравцева «60 поетів 60-их років», Нью-Йорк, 1967 p.».
В оформленні книжки та суперобкладинки 1970 р. було використано ілюстрації Богдана Сороки, які повністю вміщуємо у нашому виданні, а окремі вірші були проілюстровані репродукціями картин Олекси Новаківського («Юр» О. Новаківського; «Муза» О. Новаківського; «Автопортрет» О. Новаківського; «Пробудження» О. Новаківського), вірш «Могила Шашкевича» — світлиною надгробника М. Шашкевичу на Личаківському кладовищі у Львові, 1906 p., а вірш «Василій Любчик» — чорною рамою з написом під нею: «Чорні рами до образу Холодного, спаленого доцентом Василієм Любчиком».
Напис на обкладинці 1970 р. зробила Аріядна Стебельська. Назва збірки дублювалася на титульній сторінці трьома мовами: IHOR KALYNETS
POEMS FROM UKRAINE
OEUVRES POETIQUES D'UKRAINE
GEDICHTE AUS DER UKRAINE
Випускаючи у світ «Поезії з України», видавництво «Література і мистецтво» зробило на початку книги таку примітку:
«Заголовок цієї збірки поезій І. Калинця є тимчасовий і нами вигаданий. Яким титулом Автор назвав цю книжку ми не знаємо: титульна сторінка відпису збірки була віддерта. У другому виданні виправимо цю неточність, якщо зможемо дізнатися, який був оригінальний заголовок книжки.
Перша збірка поезій Ігоря Калинця: «Вогонь Купала» була видана в Україні 1966 року. Чергова його збірка не вийшла досі друком, але любителі поезії все ж таки поробили собі відписи з неї. Один із відписів продістався за кордон і ми видаємо його, як другу з черги збірку поезій І. Калинця.
Друкуємо цю книжку без відома і без дозволу поета і художника. Робимо це з двох причин: щоб врятувати для української культури високоякісний вклад поетично-мистецької творчости молодого покоління, та — щоб культурні кола світу дізналися, якої якости і якого змісту українську культурну творчість придавлюють окупанти України.
Всі індивідуальні особливості стилю і правопису Автора зберігаємо в цьому виданні. Єдині зміни це кільканадцять відхилень ориґіналу від академічного правопису 1928 року, якого ми притримуємося, та декілька доданих нами наголосів для уточнення ритму.
Збірку ми доповнили Д о д а т к о м. Передруковуємо в ньому вірші поета з львівського «Жовтня» і київського «Дніпра», які є майже невідомі читачам з західніх країн. Додаємо також пояснення маловживаних слів, щоб полегшити повне розуміння поезій І. Калинця тим читачам, що не мали нагоди в умовах чужини глибше засвоїти багатств і тонкощів нашої мови».
На клапані суперобкладинки видавництво вмістило фотографію Ігоря Калинця й коротку біографічну довідку про нього та висловлювання Валентина Мороза, а саме:
«Ігор Калинець народився 1939 р. в Ходорові, Львівської области.
3
Насправді, як розповів у 1993 р. Калинцеві директор лондонського видавництва «Українська Видавнича Спілка» Василь Олеськів, міфічне безпартійне видавництво у Бельгії «Література і мистецтво» було придумано, аби увести в оману КГБ і пом'якшити нападки радянської влади на авторів книг: першою вийшла збірка Василя Стуса «Зимові дерева», відтак Ігоря Калинця.