Архе

- Але сміх - це все одно супер. Дуже люблю жартувати. Коли ти сам, власні

жарти не завжди видаються дотепними. Для цього й існує цей сон...

- Це шоу...

260

- ...називається «Просто Бог». Дотепно, ти вкинулася?

- Звичайно... Але я все-таки бачу це трохи по-іншому... мене манять інші

речі. Точніше, притягують до старого. Я, наприклад, досі ніяк не можу

вирішити, як ліпше - їсти арахіс в шоколаді по штучці чи маленькими

жменьками.

- Я вважаю: жменями.

- Ну, а бачиш? Я от думаю: горішок за горішком

може, принцип двох естетик - це ВСЕ або НІЩО? Поле ромашок і жовта троянда?

Шлях накопичення і шлях оголення?

- Так. Не виключено. До слова, я саме збагнув принципову різницю відмінності

у спийнятті температури чоловіком і жінкою.

- Ану давай.

- Чоловік сприймає температуру середовища як міру холоду зназовні. А жінка -

як міру тепла зсередини. Це також принцип гри сну.

- Потужно...

- Тому Всесвіт - жіночого роду.

- Думаєш?

- Хтось думає, а я - Знаю.

- Але все одно: якщо по той бік мого «Архе» лежить у відповідності маестрів

«Неопубл», то чому я пашталакаю все-таки з тобою, а не з ним?

- І знову двійка, Дереш. Ти так і не збагнув, що немає жодних сторін, а

тільки віддзеркалення. І, коли ти спробував це логічно пояснити собі, ти

знову пішов шляхом раціонального. Мені, приміром, зовсім не дивно, що я зараз

розмовляю з тобою, а не з маестром там чи з Менделєєвим. Я просто над цим не

думала. Не будувала пояснень. А ти попався. Бо всі правильні відповіді

очевидні, над ними не потрібно думати: ти розмовляєш зі мною, бо це

нелогічно. Бо я жінка. А існування жінки з погляду самодостатньої

самозакоханості чоловіка ірраціональне.

261

- Таки маєш рацію. Первинне Воно - це насправді Вона, тому що тільки жінка

може пожертвувати власним Я заради Іншого. А уяви, як боляче розставатися зі

своїм Я-усвідом-ленням? Адже для розділення треба зректися від Я, створивши

місце для Не-Я. Тобто, треба позбутися власного Я!

- Бо Не-Я є станом попереднім, а мить особистості, Гра в Бога, різниця між

«не забути» і «пам'ятати», Я-Ти приходить потім!

- Отже, первинна все-таки ти, поскільки для мене твоє Я - це я і

Я/

Розмов л яю/

Сама/

Зі/

Со бою/

Я/

Є/

Я/

Я

Я

я