Чорний іній

Валентин Строкань

ЧОРНИЙ ІНІЙ 

1

«Начальнику розвідуправління фронту.

Терміново.

Спецповідомлення.

Від 7 квітня до 15 липня 1942 р. органи радіорозвідки фронту зафіксували випадки навмисного входження в радіомережі та радіонапрямки фронту з боку супротивника, що має на меті імітувати роботу його радіопередавачів, передавати дезінформацію та хибні команди. Окрім того, групи радіоконтролю зафіксували випадки перекручення відомостей та позивних.

З інших джерел надійшла інформація щодо створювання союзницькій авіації й кораблям хибних пеленгів, відхилення їх від об'єктів удару шляхом ретрансляції помилкових сигналів, застосування фальшивих радіомаяків.

Наведені факти дозволяють припустити, що існує добре замаскований комплекс радіорозвідки та радіоелектронної війни супротивника. Місце виходу в ефір — південна частина архіпелагу Гострі Гори. Робочий діапазон частот — 200–1200 мегагерц. Видається вірогідною наявність у складі комплексу звичайних лінійних засобів радіовиявлення та придушення, а також і таких, що на даний момент не перебувають на озброєнні армії противника, та ще не відомих нам радіозасобів.

Вживаються всі можливі засоби щодо пошуку відомостей, які допомогли б встановити місцезнаходження комплексу засобів радіоборотьби. Радіолокаційні пости посилили стеження за ефіром, роблять усе, тільки б підвищити радіодисципліну, ретельно дотримуватися правил радіообміну. Ми зорієнтували всі органи радіорозвідки фронту.

Ляшко».

«Таємно!

17 липня 1942 р.

Серьогіну

З примірники

Прим. №2

Довідка розвідуправління

(для доповіді на Військовій Раді фронту)

Згідно з агентурними даними, на початок вересня Директивою Генштабу № 244 супротивник запланував операцію «Лахефанг» («Ловля лосося»): наступ армії «Норвегія» в районі Кандалакші, мета — захоплення Мурманської залізниці. Для ворога дуже важливо не допустити підкріплення до наших військ, для чого він намагатиметься будь-що блокувати морські підходи до наших портів. З цією метою силами флоту він планує на липень допоміжну операцію «Вундерланд» («Країна чудес»). Це рейдерська операція, до якої буде залучено крейсер та сім підводних човнів.

Як відомо, втрати союзників тільки за весну 42-го року складають 550 транспортів загальною водотоннажністю два мільйони тонн. У зв'язку з цим операція «Вундерланд» виглядає дуже привабливою. Тим більше, що після знищення останнього липневого союзницького конвою супротивник відчуває себе повним господарем у високих широтах. Відсутність у рейдера «Шеєр» засобів повітряної розвідки в умовах арктичного басейну робить усю ескадру сліпою: крига, несприятливі течії, шторми, тумани, що утруднюють пошук цілей та оцінку льодових умов. Виходячи з цього, по-перше: супротивник вживає заходів із метеорологічного забезпечення операції. Ще восени сорок першого року гітлерівська військова розвідка створила на Шпіцбергені кілька метеостанцій. Друге: аналіз подій свідчить про те, що німцям відоме пересування союзницьких кораблів, до того ж, ці знання ніяк не можуть бути наслідком ні повітряної розвідки, ні виявлення кораблів у морі. Про це свідчать такі факти: поява німецької субмарини, що рухається зі швидкістю шість вузлів, на курсі одинокого швидкісного судна, що дає п’ятнадцять вузлів та дотримується суворого радіомовчання від самого виходу з порту; неодноразові повітряні атаки на наші ескадри в умовах та за обставин, що виключали раннє виявлення; зосередження групи підводних човнів на шляху конвою, який ретельно дотримувався всіх правил маскування. Висновок: противник читає союзницькі шифри.

Ми оперуємо інформацією, яку можна взяти зі статистичних даних про радіообмін та з ретельного аналізу цих даних. Найважливіше значення має використовувана радіостанцією частота, яка врешті-решт дає можливість розпізнати передавач, його географічні координати, методи зв'язку, деталі адресної групи, черговість радіограми, з якої можна робити висновки про терміновість, важливість та обсяг радіограми і т. ін. Висновок: ворог одержує інформацію завдяки прекрасно оснащеному наземному комплексу радіозасобів. Ми визначили його приблизне місцезнаходження — це квадрат 17/11. Однак треба зважити, що місце визначене з точністю до ста — ста п'ятдесяти миль. І це майже на межі наших можливостей. Комплекс має у своєму розпорядженні засоби радіоперехоплення і РЛС. Звичайні німецькі радіолокаційні пости на Східному і на Західному театрі — це РЛС «Фрейя», два так звані комплекси «Великий Вюрцбург» та один «Васерман». Але те, що ми спостерігаємо зараз, виходить за межі можливостей відомих нам радіозасобів.

Крім того, ворог має засоби створення радіоперешкод, які знижують дальність дії англійської радіонавігаційної системи з 600 до 150 кілометрів, а отже, англійці не в змозі забезпечити достатню точність виходу літаків на ціль над Німеччиною. Німецька станція, напевне, багатоцільова та з комплексом перешкод: маскуючі шумові й імітуючі ретрансляційні перешкоди. Причому як у безперервному, так і в імпульсному режимі, одночасно й по черзі. Ми зафіксували виникнення прицільних за частотою перешкод у межах азимутального сектора 45 градусів із вірогідного району дислокації. Аналіз режимів випромінювання, оцінка загальних радіоелектронних умов змушують ставити питання руба: наявність у ворога подібного об'єкта приховує в собі небезпеку дезорганізації всієї радіолокаційної системи оборони материкового узбережжя й навіть розтину всієї системи союзницького радіозв'язку.

Третє: німецькі військові відомства розсилають понад дві тисячі радіограм на добу. На такий обсяг таємного зв'язку потрібно було б таку кількість відривних шифроблокнотів, що навряд чи вся поліграфічна промисловість Німеччини упоралась би з цим. Вважаємо, що німці звернулися до машинної системи шифрування. Це дозволяє їм досягти потрібної швидкості дії та легкості в поводженні з криптографічними системами.

Шифромашини забезпечують також високий ступінь безпеки таємного зв'язку...»

2

Майор Щербо відклав читання й, акуратно склавши папери, подав їх полковникові Зиміну. Втома домучувала його, але він зігнав з обличчя виснаженість і проказав:

— Цілий радіодивізіон... Як вони його туди доправили? Якусь мить помовчав і, коли наблизився до карти, почув осудливе:

— Сором, але цей момент ми проґавили. Тепер розплутувати треба. Дивись, ось цей район. Неподалік крутяться два їхні метеосудна. З вигляду — старезні посудини, погидуєш розмінятися на такий мотлох. Але здається мені, що це тільки зовні. І двигуни в них, мабуть, потужні, й начиння перший клас, маю на увазі апаратуру. Це допоміжні сили об'єкта.

— Вони є також силами забезпечення операції «Вундерланд». Отже, знайти й знищити? Одноманітні завдання ставиш ти переді мною, Борисе Володимировичу.

— Та справа не тільки у метеозабезпеченні, майоре, це ще не все. Дуже паскудна ця абверівська контора, що схована десь тут на острівцях. По-перше, це потужне радіоприкриття для всієї вовчої зграї на чолі з «Шеєром», по-друге, невідомі нам радіозасоби, по-третє, шифрувальна машина. Перехоплення цієї машини забезпечить наших криптографів матеріалом, що призведе до створення власних шифрів підвищеної надійності, це з одного боку, а з другого, — дозволить читати їхні шифри. Отже, необхідно (голос начупра набув твердості й офіційності) перше — захопити всю технічну документацію таємної апаратури — схеми, технічний опис, експлуатаційні карти, інструкції. Друге — захопити «живцем» шифрувальну машину. Третє — знищити весь об'єкт, причому так, щоб у їхні олив'яні душі ні на мить не закралася підозра, що все, що я перелічив, захоплене нами, а не злетіло в повітря внаслідок бомбардування об'єкта напівтонними бомбами. Інакше вся робота — псу під хвіст.