Сивий Капітан

Він виразно провів ребром пухкої долоні по шиї.

— Ясно, чи не так, Хуанес? Каудільйо не любить жартувати. Коли б ще не це радіо… А так справа набуває поганого характеру. Тим більше, що, наскільки можна собі уявити, Сивий Капітан не обмежиться, очевидно, однією вчорашньою вихваткою, а намагатиметься й далі робити всілякі капості. Ми не можемо допустити цього, Хуанес! Ви розумієте?

Детектив схили» голову: так, він добре розуміє! Карло Кабанерос важко зітхнув:

— Звісно, велика провина лежить на нашій секретній службі. Вона прогавила все. Адже десь там він будував свою машину, йому хтось допомагав, а ми нічого про те не знали! Гаразд, скажемо, що це вже в минулому. Але й зараз теж не краще. Ця велика автомашина має, очевидно, свою команду. В її членів є родини. Отож можна знайти кінці і про все дізнатись. А тоді — хлоп, і накрили, Хуанес! Це було б ще ефектніше!..

Раптом начальник поліції випростався в офіціальній позі. Його коротка жирна рука вказала прямо на Мігеля Хуанеса, що від несподіванки здригнувся.

— Пане головний інспектор управління розшуку! За домовленістю з міністерством внутрішніх справ вас призначено особливо уповноваженим по ліквідації злочинця, відомого під ім’ям Сивого Капітана!

Мігель Хуанес виструнчився. Карло Кабанерос тим же тоном вів далі:

— Вам надається право використовувати наявні сили поліції і жандармерії. Щодня ви мусите інформувати мене про наслідки. Відповідаєте ви особисто перед урядом і самим каудільйо… хоча й через мене поки що. Зрозуміло?

— Так точно, пане Кабанерос, — відчеканив Мігель Хуанес з готовністю, хоч поки що він розумів тільки одне: начальник поліції знайшов спосіб перекласти відповідальність на іншого, а саме на нього, Мігеля Хуанеса.

— Можете сісти, пане особливо уповноважений, — вказав начальник поліції на крісло. Голос його помітно пом’якшав. Мабуть, він був задоволений своїм блискучим шаховим ходом. — Це велика честь для вас, мій друже. В разі успіху — а я не маю сумнівів, що ви його досягнете! — вам забезпечено орден Білого Орла. Каудільйо вміє нагороджувати. Ну, певна річ, є й чимала відповідальність, гм… Одне слово, вітаю вас, мій друже! Пам’ятайте, що Сивий Капітан — небезпечний ворог. Уже тепер навколо його імені поширюються всілякі безглузді плітки й чутки. Якщо він викине ще кілька таких колінець, це стане політичною справою! Крім того, каудільйо висловив побажання, щоб ми захопили дивну автомашину Сивого Капітана. її обладнання може бути використане для військових потреб. Отже, спробуйте зробити це, Хуанес. Моя допомога вам забезпечена. Ви, певна річ, можете просто знищити той «Люцифер» разом з його Сивим Капітаном. Але краще захопити злочинця живим, а його машину — непошкодженою. Та ви самі прекрасно це розумієте, так, Хуанес?

Новоспечений особливо уповноважений не встиг відповісти, бо на столі приглушено задзвонив телефон. Пухка рука начальника взяла трубку, недбало піднесла до вуха.

— Алло! — мовив Карло Кабанерос неуважно. — Що таке? — І в ту ж мить брови його полізли на лоб, очі збентежено забігали по кімнаті.

— Що? — закричав він. — Що за безглузді жарти? Хто це? Я питаю, хто це насмілюється…

Мігель Хуанес здивовано поглядав на свого шефа: надто вже швидко змінився до того спокійний і навіть лагідний тон його співрозмовника. Але ось той помітив стримане здивування детектива. Рвучким рухом він натиснув кнопку біля телефонного апарата. І тоді настав час розгубитися і особливо уповноваженому. Бо з маленького репродуктора гучномовного телефону, включеного Кабанеросом, чітко залунав мужній голос, такий знайомий після вчорашніх загадкових подій на Авеню-дель-Прадо!

— …повторюю, ніхто з вами не жартує, пане начальник поліції. З вами говорить Сивий Капітан. Я хотів спочатку тільки довідатися про ваші враження від першого знайомства з моїм «Люцифером». Але тепер це мене вже не цікавить, бо я знаю, що й радіо, і газети цілого світу — крім пригніченої фалангістами Іберії, певна річ! — розповідають про всі подробиці моєї появи на параді. Отже, ні вам, ні урядові не допоможе те, що ви заборонили іберійським газетам друкувати бодай слово про мене і мого «Люцифера». Крім того, раз з’явившись, я буду з’являтися і далі, незалежно від вашої волі й бажання. І саме про це я хочу дещо сказати вам, якщо ви бажаєте послухати мене.

— Так, так, прошу, говоріть, — видавив із себе, відсапуючись од безсилої люті, начальник поліції. Він уже трохи опанував себе. Його налиті кров’ю очиці впилися в обличчя Мігеля Хуанеса, мов чогось вимагаючи. Проте досвідченому старшому інспекторові управління розшуку не треба було нічого пояснювати. Він відійшов убік, до маленького столика, на якому стояло ще кілька телефонів, зняв трубку одного з них і тихенько віддав якесь розпорядження. Після цього він знову прислухався до голосу Сивого Капітана, не віднімаючи, проте, трубку свого телефону від вуха.

— Так от, слухайте мене, пане Кабанерос, — продовжував спокійно таємничий Сивий Капітан. — Між іншим, не раджу вам утруднювати себе і вашу агентуру розшуками, звідки я до вас дзвоню. Не варто витрачати на це дорогоцінний час іберійської поліції, я охоче допоможу вам. Я розмовляю з автомата номер три тисячі п’ятнадцять. Це майже за містом. Отож поки ви встигнете надіслати сюди когось я закінчу розмову, майте на увазі!

Швидким рухом Мігель Хуанес зняв трубку ще з одного апарата і віддав наказ. Потім прислухався до першої трубки, коротко відповів і поклав її. Начальник поліції, який неспокійно стежив за його діями, побачив, як детектив упевнено кивнув головою. За мить крізь відчинене вікно до них долинув гуркіт потужних поліцейських мотоциклів, що зразу ж таки почав віддалятися. Тоді кивнув задоволено головою і Кабанерос. А голос з репродуктора говорив так само спокійно і врівноважено:

— Моя розмова з вами триватиме недовго. Наскільки я розумію, ви збираєтесь розпочати полювання на мене та на мій «Люцифер». Мушу вам сказати заздалегідь, що то буде марна робота. Ви не досягнете успіху. Не шукайте і моїх спільників, їх у мене немає. Не намагайтеся зв’язати мене з комуністами, бо я не маю нічого спільного і з ними. Я існую сам по собі, ні на кого не спираючись, бо в мене досить власної сили. Але ті, хто намагатиметься пошкодити мені, хай винуватять потім самих себе. Майте це на увазі, пане Кабанерос! Зараз для мене існує тільки одне: мої старі й дуже переконливі рахунки з Фернандесом і його зграєю Я змушу вашого каудільйо розплатитися повністю за цими рахунками, йому ніщо не допоможе! Розплатяться і його поплічники, нікуди не втечуть. А щодо решти, тих, хто тільки змушений був виконувати накази кліки Фернандеса, щоб зберегти на плечах власну голову, — я не маю на них зла. Хай вони нічого не бояться з мого боку… звісно, доти, поки вони не стануть мені на перешкоді. Того, хто свідомо стане на моєму шляху, щоб завадити мені, — я не пожалію, запевняю вас!.. Ага, сюди наближаються надіслані вами поліцейські на мотоциклах? Значить, ви все ж таки вирішили спробувати схопити мене? Ай-ай-ай, пане начальник поліції, я ж вас попереджав, що це ні до чого не приведе!.. Цей перший раз я вам дарую. Але нагадую: надалі не пожалію нікого, хто спробує напасти на мене!

Голос замовк. Почувся сухий тріск: то, мабуть, Сивий Капітан поклав трубку. Начальник поліції люто жбурнув на важіль і свою. Він запитливо дивився на Мігеля Хуанеса, його пальці стиснулися в кулаки.

— Чули? Бачите, що виходить? Він глузує з нас! Мігель Хуанес розвів руками.

— Чортзна-що! Цього разу він мав рацію: мотоциклісти, мабуть, не встигли схопити його…

— Зараз я перевірю, пане Кабанерос. — Хуанес простягнув руку до телефону.

— Не треба! Він вислизнув з наших рук. Ну, зажди, голубчику! Ти, я бачу, спритний, але й ми дещо вміємо… Досить розмов, Хуанес! Ви зрозуміли все, що я вам сказав?

— Так, пане Кабанерос.

— Негайно починайте. Пам’ятайте: від вашої енергії залежить усе. Або — або! І боронь боже розповісти комусь про цей ганебний випадок, про це знущання! — Його палець вказав на репродуктор. — Боже мій, якби дізнався каудільйо… Яка неймовірна зухвалість! До діла, Хуанес! Я вже розпорядився, щоб вам негайно передавали всі відомості й рапорти від агентів, що стежать за появою «Люцифера», чорти б забрали його разом з тим Сивим Капітаном! Ідіть, Хуанес, і пам’ятайте: не лише наша кар’єра — цілість наших голів залежить від вашого успіху. Не хочу нагадувати, що ваша голова злетить раніше за мою! Сивий Капітан мусить бути спійманий або знищений!