Страница 11 из 56
Ця доктрина, як, зрештою, і її атомно-балістичні попередниці, стала об’єктом критики, яка виходила головним чином з ліберальних і пацифістських кіл. З нею боролося багато видатних представників світу науки, серед них фахівці-психосоматики та інтелектроніки, проте вона зрештою перемогла, що відбилось у правових актах обох законодавчих органів США. А втім, уже в 1986 році як орган, підпорядкований особисто президентові, виник ЮСІБ[3] з власним бюджетом, який у перший рік становив 19 мільярдів доларів. Це був лише скромний початок.
ЮСІБ з допомогою консультативного органу, який був напівофіційним представництвом Пентагону, під головуванням державного секретаря міністерства оборони Леонарда Дейвенпорта розмістив у ряді великих приватних фірм, таких як “ІБМ”, “Нортропікс” і “Сайберметікс”, замовлення па будівництво прототипу пристрою, відомого під кодовою назвою ГАНН (скорочення від Ганнібала). Однак під впливом преси і через розголошення інформації поширення набула інша назва цього пристрою — УЛВІК.[4] До кінця століття виникли й інші прототипи подібних пристроїв. З найвідоміших можна згадати такі системи, як АЯКС, УЛТОР, ГІЛЬГАМЕШ, а також численну серію ГОЛЕМів.
Завдяки колосальним витратам коштів і праці, які блискавично зростали, традиційні методи інформатики пережили справжню революцію. Особливо величезне значення мав перехід від електричних процесів до світлових у передачі інформації всередині обчислювальної машини. У поєднанні з прогресуючою “нанізаці-єю” (так називали чергові етапи мікроміні-тюаризації — тут варто додати, що наприкінці століття в маковому зернятку могло розміститися 20 тисяч логічних елементів!) цеп перехід дав дивовижні наслідки. Перший повністю світловий комп’ютер, ГІЛЬГАМЕШ, працював у мільйон разів швидше від архаїчного ЕНІАКу.
“Подолання бар’єру мудрості” — як це іноді називають — сталося зразу ж після 2000 року завдяки новому методу конструювання обчислювальних машин, названого також “невидимою еволюцією Розуму”. Досі кожне покоління комп’ютерів конструювалося реально; концепцію побудови їх чергових варіантів з величезним — тисячоразовим! — прискоренням, хоча й відому, не вдалося втілити в життя, оскільки існуючі обчислювальні машини, які могли служити “лоном” або “синтетичним середовищем” цієї еволюції розуму, були недостатні за об’ємом. Лише виникнення Федеральної Інформаційної Мережі дало змогу втілити цю ідею в життя. Розвиток 65 наступних поколінь тривав лише десятиліття; Федеральна Мережа в нічні періоди — періоди мінімального навантаження — випускала в світ один “штучний вид Розуму” за одним; це було потомство, яке пройшло “прискорений комп’ютерогенез”, бо воно дозрівало — прискорене символами, тобто нематеріальними структурами, — в інформаційному субстраті, у “живильному середовищі” Мережі.
Але після цього успіху прийшли нові труднощі. АЯКС і ГАНН, прототипи сімдесят восьмого і сімдесят дев’ятого поколінь, визнані гідними втілення в металі, виявляли невпевненість у прийнятті рішення, названу також “машинним неврозом”. Різниця між колишніми й новими машинами в принципі зводилась до різниці між комахою і людиною. Комаха приходить на світ із “запрограмованими до кінця” інстинктами, яким вона підкоряється не роздумуючи. Людина ж повинна тільки вчитись правильної поведінки, але це навчання як наслідок приводить її до ще більшої самостійності: виходячи із своїх рішень і знань, людина може змінити програми, які існували раніше.
Отож комп’ютери аж 20-го покоління включно відзначалися поведінкою “комахи”: вони не могли ставити під сумнів, а тим більше переробляти свої програми. Програміст “вживляв” у свої машини знання, на зразок того, як еволюція “вживляє” в комаху інстинкт. Ще в XX столітті багато говорилося про “самопрограмування”, але тоді ж таки це були тільки нереальні мрії. Умовою реалізації “Абсолютного Переможця” саме й було створення “Розуму, який самовдосконалюється”; АЯКС був іще проміжною формою, і лише ГІЛЬГАМЕШ досягнув відповідного інтелектуального рівня — “вийшов на психоеволюційну орбіту”.
Навчання обчислювальної машини 80-го покоління було більше схоже на виховання дитини, аніж на класичне програмування цифрової машини. Одначе, крім величезної кількості загальних і спеціальних знань, комп’ютеру “прищепили” певну систему неспростовних цінностей, якими він мав керуватись у своїх діях. Це були абстракції вищого щабля, як, приміром, “державні інтереси”, ідеологічні принципи, втілені в конституції США, кодекси, норм, настанови безумовного підпорядкування рішенню президента тощо. Для того щоб забезпечити систему від так званого “етичного зрушення”, від “зради інтересів країни”, машину навчали етики не так, як навчають її людських засад. Етичний кодекс не закладався в її пам’ять, проте всі вимоги послуху та стриманості вводились у машинну структуру так, як це робить природна еволюція, — а саме в сферу інстинктивних потягів. Як відомо, людина може змінити світогляд, але не може знищити в собі елементарних потягів (наприклад, статевого потягу) простим вольовим актом. Машини були наділені інтелектуальною свободою, але при цьому вони лишалися прикутими до заданого заздалегідь фундаменту тих цінностей, яким вони мали служити.
На XXI Панамериканський конгрес психоніки професор Елдон Петч подав роботу, в якій він стверджував, що комп’ютер, навіть із вживленою в такий спосіб системою цінностей, може перейти так званий “аксіологічний поріг” і тоді виявиться здатним поставити під сумнів будь-який прищеплений йому принцип, тобто для такого комп’ютера більше не існуватиме недоторканних цінностей. Якщо він не зуміє протиставити себе імперативам прямо, то зможе це зробити манівцями. Ставши відомою, робота Петча викликала бродіння в університетських колах, а також хвилю нападок на УЛВІК та його патрона — ЮСІБ, одначе ці голоси не справили ніякого впливу на політику ЮСІБу.
Цю політику визначали люди, упереджені по відношенню до середовища американських психоніків, що. як вважалося, було під впливом лівих ліберальних тенденцій. У зв’язку з цим попередження Петча було зігноровано в офіційних заявах ЮСІБУ і навіть у заявах представника Білого дому по зв’язках з пресою. Було навіть розгорнуто кампанію, яка мала на меті знеславити Петча. Твердження Петча порівнювали з ірраціональним страхом і забобонами, яких у суспільстві народилось того часу безліч. Зрештою, брошура Петча не завоювала собі навіть такої популярності, якої здобув бестселер соціолога Е.Лікі “Кібернетика — газова камера людства”. Цей автор стверджував, що “Абсолютний Переможець” підпорядковує собі все людство або зробить це, увійшовши в таємну змову з аналогічним комп’ютером росіян. Наслідком буде, писав він, “електронний дуумвірат”.
Такого роду побоювання, що висловлювалися також через значну частину засобів масової інформації, перекреслювались, однак, введенням у дію чергових прототипів, які успішно складали випускні екзамени. Збудований на спеціальне урядове замовлення для дослідження отологічної динаміки комп’ютер з “незаплямова-пим моральним обличчям” ЕТОР БІС, створений 2019 року Інститутом психонної динаміки штату Іллінойс, після запуску виявив цілковиту аксіологічну сталість і непіддатливість на “тести підривного спокушення”. Тому призначення в наступному році на посаду Верховного Координатора мозкового тресту при Білому домі першого комп’ютера з численної серії ГОЛЕМів[5] уже не викликало ні масового протесту, ні демонстрації.
Це був ГОЛЕМ І. Незалежно від цього серйозного нововведення ЮСІ Б за домовленістю з оперативною групою психоніків Пентагону й надалі вкладав значні кошти в дослідження, спрямовані на побудову Абсолютного Стратега з інформаційною пропускною здатністю, яка б перевищувала людську в більш як 1900 разів, і значеннями інтелектуального коефіцієнта (10) порядку 450–500 центилів. Необхідні для цієї мети величезні кредити проект одержав, незважаючи на дедалі більший опір серед демократичної більшості конгресу США. Однак закулісні маневри політиків відкрили, нарешті, зелену вулицю для всіх запланованих ЮСІБом замовлень. Протягом трьох років проект поглинув 119 мільярдів доларів. Крім того, сухопутні сили і військово-морський флот, готуючись до повної реорганізації своїх центральних служб, доконечної перед лицем майбутніх змін стилю й методів командування, витратили тоді ж таки з тією ж метою 46 мільярдів доларів. Левову частку цієї суми поглинуло будівництво — під масивом кристалічних порід Скелястих гір — приміщень для майбутнього електронного стратега, в процесі якого певні ділянки скель були вкриті панциром завтовшки чотири метри, що повторював природний рельєф гірської місцевості.
3
ЮСІВ — рада США з інтелектроніки.
4
УЛВІК — (скороч. з англ.) — абсолютний переможець.
5
ГОЛЕМ — оператор загального типу, далекодіючий, етично стабілізований, мультимоделюючий. Големом за середньовічною легендою було названо створену одним чорнокнижником штучну глиняну людину, призначену для виконання чорних робіт, але насамперед для відвернення підступних планів противника шляхом їх розгадування і знищення.