Страница 32 из 37
502.
черевик
trzewik
башмак
503.
чи
czy
или
504.
чинний
czy
действующий (напр. закон)
505.
чому
czemu
почему
506.
чуприна
czupryna
шевелюра
507.
шаль
szal
бешенство, безумие
508.
шибениця
szubienica
виселица
509.
шибка
szyba
оконное стекло
510.
шинок
szynk
кабак
511.
шкапа
szkapa
кляча
512.
шкіра
szkora
кожа
513.
шкода
szkoda
вред
514.
шлюб
slub
брак (женитьба)
515.
шляхетний
szlachetny
благородный
516.
шмагати
smagac
хлестать
517.
щохвилини
co chwyla
ежеминутно
518.
шпиталь
szpital
больница
519.
штука
sztuka
искусство
520.
штучний
sztuczny
искусственный
521.
шукати
szukac
искать
522.
щупак
szczupak
щука
523.
щур
szczur
крыса
524.
як
jak
как
525.
який
jaki
какой
526.
якийсь
jakis
какой-то
527.
якість
jakosc
качество
528.
якось
jakos
как-то (однажды)
Приложения
Приложение №1
ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ
24 березня 1918 р.
Центральна рада ухвалила:
1. Всякого роду написи, вивіски тощо на торговельно-промислових, банкових та подібних закладах і конторах повинні писатися державною українською мовою, крім інших мов (коли б такими мовами ті написи були написані); при тім написи українською мовою мають бути на основній частині всього напису, на чільнім місці.
2. Ця постанова має силу і до всякого роду виробів, виготовлених на території Республіки, які мають етикетки, написи.
3. По всіх торговельно-промислових, банкових і т.п. закладах і конторах, які зобов'язані давати публічні справоздання, мовою в діловодстві має бути державна українська.
4. Губерніальні, повітові і міські комісари чи заміняючі їх установи та особи мають видати обов'язкові, на підставі цього закону, постанови, даючи на виконання означеного в § 1 термін до 2-3 тижнів, на виконання означеного в § 2, 3 - до 3 місяців, і караючи невиконання цих постанов в перший раз штрафом в 1 тис. руб., а при неоплатності - арештом до 2 місяців, в 2-м разі - штрафом 3 тис. руб. з заміною при неоплатності арештом до 3 місяців.
Нова Рада.-1918.-24 березня.
Приложение №2
ЗАКОН ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ПРО МОВИ НА ЇЇ ТЕРИТОРІЇ
15 лютого 1919 р.
Закон
з дня 15 лютого 1919 р. про уживання мови у внутрішнім і внішнім урядованню державних властей і урядів, публічних інституцій і державних підприємств на Західній області Української Народної Республіки.
Українська Національна Рада постановила:
§ 1. Державною мовою на Західній області Української Народної Республіки є мова українська.
§ 2. Цю мову вживають у внутрішнім і внішнім урядованню всі державні воасті і уряди, публічні інституції і державні підприємства.
§ 3. Законно признаним національним меншостям полишається свободу уживання як усно так і в письмах їх матірної мови в урядових зносинах з державними властями і урядами, публічними інституціями і державними підприємствами.
§ 4. Закон цей обов'язує з днем його оповіщення.
За Виділ Української Національної Ради:
Д-р Горбачевський, в.р., Д-р Петрушевич, в.р.
Приложение №3
ПОСТАНОВА ВУЦВК І РНК УСРР ПРО ЗАХОДИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОПРАВНОСТІ МОВ
І ПРО ДОПОМОГУ РОЗВИТКОВІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(Выдержки)
1 серпня 1923 р.
... За короткий час існування Радвлади на Україні, незважаючи на відтягнення всіх сил культурного фронту, зроблено вже багато в справі розвитку української культури, в царині школи та книжки. Але ця робота не могла усунути нерівності культур, що витворилася внаслідок вікового утиску.
Через те найближчим завданням уряду мусить бути усунення цієї нерівності в царині національної культури.
Те ж саме завдання диктує Радянській владі ще й потреба зміцнення тісної спілки робітників і селян і ще більше пристосування державного апарату до потреб, до побуту й до мови українського народу. Для цього треба збільшити українізацію всього державного апарату.
Залишаючи й на майбутнє обов'язковість для службовців знання російської мови, що є засобом взаємин з найбільшою національною меншістю на Україні й з народами всієї Спілки, зокрема з російським народом, і вважаючи, що в сучасних умовах російська мова перестала бути засобом пригнічення в руках привілейованих класів, і навпаки, є засобом прилучення української культури до високорозвиненої, що має світове значення - російської культури, робітничо-селянський уряд України визнає за потрібне все ж таки протягом найближчого часу зосередити увагу держави на поширення знання української мови. Формальна рівність, що визнавалася до цього часу між двома найбільш поширеними на Україні мовами - українською та російською - недостатня. Внаслідок відносного слабого розвитку української школи й української культури взагалі, внаслідок відсутності потрібних підручників для навчання, відсутності підготовленого до певної міри персоналу --життя, як ми бачимо на досвіді, приводить до фактичної переваги російської мови.
Щоб усунути таку нерівність, робітничо-селянський уряд вживає низки практичних заходів, які, додержуючи рівноправність мов всіх національностей, що є на території України, мусять забезпечити українській мові місце, відповідне числу та питомій вазі українського народу на території УСРР.
Щоб досягти зазначену мету, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів постановили:
І. Загальні засади
1. Мови всіх національностей, що є на території України, проголошуються рівноправними.
2. Кожному громодянинові будь-якої національності забезпечується можливість в його зносинах з державними органами і в зносинах державних органів з ним користуватися рідною мовою.
3. Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для всіх офіціальних зносин, українську мовую.
4. Відповідно до політичного та культурного значення російської мови та її поширеності на Україні, вважати за найпоширеніші на Україні обидві мови - українську та російську.