Страница 1 из 45
Глава 1
«Коли приїхала бригада з району забрати труп, Коля передав сокиру на експертизу й попросив якомога швидше повідомити результати.
— Бодай щось,— розмірковував Левинський.— Павло Григорович, мабуть, зрадіє. Стільки роботи останнім часом...
Белей був інакшої думки:
— Я на твоєму місці так не тішився б. Якщо найближчим часом не знайдемо вбивці, то боюся, що вже нашими справами зацікавляться значно вище. І коли довідаються, що один — дилетант зі Львова, а другий — інспектор із чужої області безуспішно розплутують аж три вбивства в одному селі, тоді як слідчий, котрий мав би цим займатися безпосередньо, возить по горах тітку з Канади, проблем не оберемося.
— Але ж ти щось придумаєш? — із надією в голосі спитавсь Андрій.
Белей тільки важко зітхнув:
— Левинський, друже, я лишень слідчий, а не брат Ґрімм...»