Страница 97 из 127
Вона глибоко зітхнула.
Дівчина не могла обіцяти врятувати світ від його власної жорстокості. Вона не могла зупинити звірства тиранів і гнобителів.
Вона не могла передбачити майбутнє чи стерти минуле. Вона могла лише пообіцяти бути справедливою королевою у власному королівстві, і цього мало б вистачити.
Алізе змусила себе не піддаватися відчаю, ніби взявши на плечі всю землю, а потім, із широко розплющеними очима, вона кинулася у прірву.
Як запаленого в темряві сірника, її виявилося достатньо, щоб освітити собі шлях.