Страница 4 из 114
Пролог
Коли приїде поліція, як я поясню, що в будинку лежать трупи?
З одним трупом було б простіше. Адже люди вмирають — коло життя і все таке. Але коли їх більше одного, все стає складніше. Не те щоб я мала великий досвід у цьому, але це просто здоровий глузд. Одна людина може загинути випадково. А кілька смертей… ну, поліція починає замислюватися про такі речі, як
вбивство
.
Крім того, буде дуже важко пояснити поліції й інші речі. Наприклад, що сталося з тими трупами
до того, як
вони померли. Очікую, що багато хто здивовано підніме брови. Можливо, навіть надінуть наручники.
До речі, ці сирени стають страшенно гучними. Вони будуть тут будь-якої миті.
Порив вітру задуває сморід обпаленого тіла мені в ніздрі. Кожна молекула мого тіла кричить мені, щоб я тікала, поки ще можу. У мене є невеличка прогалина часу, перш ніж приїде поліція. Я могла б сісти в машину й зникнути. Той цікавий сусід, який спочатку подзвонив у 911, можливо, зможе вказати їм загальний напрямок, але не більше. Я могла б поїхати туди, де вони мене ніколи, ніколи не знайдуть. Я могла б стати привидом.
Але повністю зникнути буде важко. Бо куди б я не пішла, я не буду сама. Зрештою, я ж не для себе все це зробила. Я зробила це все для
нього
.
Сирени з кожною секундою стають гучнішими. У мене залишилося менше хвилини, перш ніж вони приїдуть. Якщо й була можливість зникнути, я її пропустила. Дуже скоро всі дізнаються про те, що сталося в цьому будинку. І коли це станеться, доведеться відповідати на запитання.
Першою приїжджає поліцейська машина, з виском гальмуючи й зупиняючись під кутом до бордюру. Коли офіцер вилазить із водійського сидіння, я піднімаю руки високо вгору, щоб він їх бачив.
Моє життя ось-ось зміниться назавжди.