Страница 4 из 4
Грудень 2021 року
Любий Лукасе,
Я хвилююся, адже це зізнання не з легких. Тому ти довідаєшся про все з привітальної листівки. (До речі, щасливого Різдва.)
Щоразу, коли наші шляхи перетинаються в готелі, відбувається щось дивне. Мене кидає в жар, я нервую та бурмочу дивакуваті фрази, як-от: «Доррийдень!». При цьому забуваю про розмову з гостем, і замість того щоб вислухати, які інновації Барті в нашому меню знову не влаштовують Арджуна, я просто витріщаюся на тебе.
Я не з тих дівчат, які повністю віддаються почуттям. Зазвичай мені до вподоби повільний, теплий і затишний розвиток подій. І я НІКОЛИ не втрачаю голови через чоловіків. Такого зі мною ще не траплялося. Проте, дивлячись на тебе… я червонію та нервую.
Іноді, коли я ловлю на собі твій погляд, мені стає цікаво: чи відчуваєш ти те саме? Чесно кажучи, я чекала, поки ти зробиш перший крок. Але моя подруга Джем припустила, що ти можеш думати, ніби в мене є хтось інший, або що ти просто не любиш висловлювати почуття. Вона вважає, що мені пора взяти ініціативу у свої руки.
Отже, я зважилася. З острахом і надією відкриваю своє тепле затишне серденько, щоб нарешті сказати: ти мені подобаєшся. Дуже.
Якщо ти відчуваєш те саме, зустріньмося під омелою о восьмій вечора. Я буду в рожевій сукні. І я буду Іззі з рецепції. Не знаю, навіщо написала про сукню.
Припиняю шкрябати цей лист, бо… у мене закінчилося місце. І гідність.
До зустрічі о восьмій?
Цілую
Іззі
Дорога Іззі,
Вітаю з Різдвом і бажаю щасливого Нового року.
З повагою
Лукас