Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 52 из 179

Мені не потрібно було бачити себе, щоб зрозуміти, що він має рацію. Вологість обволікала мої стегна, і кожен дотик повітря до моєї оголеної кицьки викликав чергове тремтіння потреби.

Проте я вчепилася за достатню частину свого раціонального мозку, щоб перевернути ситуацію на його бік.

Двоє могли грати в його ігри розуму.

— Боїшся, що не зможеш виконати свою обіцянку, Чен? — промурликала я. — А що сталося з тим, щоб виїбати з мене це ставлення? Ти багато базікаєш, але, схоже, тобі не вистачає доведення справ до кінця. — Я кинула погляд на його збудження.

Незважаючи на мою уїдливість, серце стиснулося від видовища, що постало переді мною.

Тіло Джоша могло б послужити зразком для статуї грецького бога. Широкі плечі, ідеально вирізаний прес, скульптурні руки... і довгий, товстий член, який виглядав так, ніби міг знищити мене без особливих зусиль.

Чорт. У мене пересохло в роті.

Він нахилився вперед і, не зводячи з мене очей, повільно обхопив однією рукою моє горло. Він стиснув досить сильно, щоб перекрити мені дихання на кілька секунд, перш ніж послабити хватку. Я задихалася, вдихаючи повітря, голова пливла від короткочасної нестачі кисню.

— Одного прекрасного дня, — сказав він. — Цей твій рот завдасть тобі неприємностей.

Не встигла я відповісти, як він із силою увійшов у мене ззаду. Крик вирвався з мого горла від болісного розтягування його розмірів і грубості, з якою він трахав мене. Сльози навернулися мені на очі, але мій крик врешті-решт перетворився на низку бездумних скиглить і вересків, поки він вбивався в мене.

— Що це? — Дихання Джоша торкнулося моєї щоки. — Тобі завжди є що сказати. Де твої слова зараз, а?

— Іди. У пекло,— задихаючись сказала я. Це було єдине речення, яке я встигла вимовити, перш ніж ще один різкий поштовх привів мої думки в безлад.

Його похмура усмішка відгукнулася в мені.

— Ти моє особисте пекло, Руда. — Він ще раз різко смикнув мене за волосся. — І допоможи мені Бог, я не хочу, блядь, іти.

Перш ніж я змогла розгадати сенс його слів, він перевернув мене так, що я опинилася на спині. Він тримав руку на моєму горлі, вдавлюючи мене в підлогу, а мою ногу підтримував на своєму плечі. Під таким кутом він потрапляв у ті місця, про існування яких я навіть не підозрювала.

Мої нігті впилися в його шкіру, почасти з інстинкту, а почасти як розплата за його одурманення розуму. Задоволення розквітло на моїх губах від його хворобливого шипіння, коли я провела ними по його спині. На знак помсти він став трахати мене ще сильніше, поки наші стогони і шалений ляпас тіл одне об одне не стали єдиними звуками в темному просторі.

Я навмисно стискалася навколо нього, поки Джош не видав низьке шипіння. На його лобі виступили бісеринки поту; напруга вирівняла його обличчя і перетворила його на граніт.

— Схоже, я не єдина, кому потрібно кінчити, — піддражнила я.

Я знову стиснула його, і його шип перетворився на лайку.

— Я збирався бути з тобою м’якшим. Але тепер... — Він сильніше стиснув моє горло, поки по моєму зору не затанцювали тьмяні плями, а в тілі не запалав жар. — Нам доведеться зробити це по-поганому.

Його наступний поштовх був настільки диким, що я втратила всяке дихання.

У тому, що ми робили, не було нічого приємного чи чуттєвого. Це не було пов’язано з емоційним зв’язком. Справа була навіть не у фізичному потязі, незалежно від того, наскільки я була мокрою або як сильно він мене збуджував.

Ні, ми трахалися так, немов це був наш катарсис, очищення від усього темного й потворного, що накопичилося за довгі роки. Було певне звільнення в тому, щоб не звертати уваги на те, що думає про тебе інша людина. Ми могли бути найгіршими, найбільш неприрученими версіями самих себе, і у світі, де всі намагаються вмістити все в акуратні маленькі коробочки, це було настільки ж збудливо, наскільки й болісно.

Але як би добре мені не було, мій оргазм залишався недосяжним. Щоразу, коли я наближалася до нього, Джош сповільнювався, затягуючи наш сеанс несамовитих, вишуканих тортур.

— Благай мене, Руда. — Джош простягнув руку між нами і погладив мій клітор, посилаючи ще один різкий сплеск задоволення по моєму тілу. — Скажи мені, як сильно ти потребуєш того, щоб кінчити... — Він пошкрябав зубами мою шию і сильно посмоктав. — Як сильно ти потребуєш мене, щоб я змусив тебе кінчити.

Зазвичай я б пожартувала про проблеми із самооцінкою, але я була не дуже в собі, щоб думати ясно.

— Ні. — Моя відмова прозвучала слабо для моїх власних вух. Я занадто відчайдушно потребувала полегшення. Це було лише питання часу, коли я поступлюся, але я була впевнена, що зможу дати відсіч, перш ніж зроблю це.

— Ні? — Джош уповільнив свої поштовхи, і ще один крик розчарування піднявся в моєму горлі.

Чортів садистський мудак.

— Я ненавиджу тебе, — простонала я. Я крутила стегнами, безуспішно домагаючись потрібного тертя.

— Я розраховую на це. — Його очі блиснули на мене. — Використовуй свої слова, Руда, або ми будемо тут усю ніч.

Не кажи цього.

Він знову ковзав у мене з болісною повільністю.

Я не могла стримати жалюгідного скиглення, доки він грався зі мною, доводячи мене знову і знову, доки я не втратила розум.

Не кажи, не кажи, не кажи...

— Будь ласка. — Я подавилася словом.

— Будь ласка, що?

— Будь ласка, дозволь мені кінчити. — Слова перетекли в стогін, коли Джош збільшив швидкість.

— Ти можеш краще. — Піт блищав на його шкірі, а напружені м’язи обвили його шию. Стримування мучило його не менше, ніж мене, але я не могла отримати від цього особливого задоволення, перебуваючи на вістрі ножа божевілля.

Електричний сплеск відчуттів пронизав мене, коли він зачепив те саме містечко.

— Джоше, будь ласка, — схлипувала я, вже не переймаючись цим. — Я не можу, мені потрібно... будь ласка...

Те, що я вимовила його ім’я, мабуть, щось перевернуло в ньому, бо він, нарешті, перестав дражнити і знову почав трахати мене з повною силою.

— Ти відчуваєшся так до біса добре, — проричав він. — Тобі подобається, коли мій член руйнує цю тугу маленьку кицьку, чи не так?

— Так. — Я задихалася. — Так, Боже, будь ласка. Я збираюся... я... О Боже, о чорт!

Я закричала, коли розпечена добіла насолода пронизала мене. Усі думки і спогади згоріли, залишивши після себе тільки запаморочливе задоволення.