Страница 83 из 102
Калі
Етер кипів від накладень і резонансів. Клинки променів стикалися зі щитами масованих перешкод і «стоячих хвиль». Противник був сильний, Калі ще не зустрічалася з таким. Тризуб буйствував, разив, відсікав, розпорював і засліплював.
В одну мить Калі відновлювалася та поглинала, щоб за мілісекунду по тому проковтнуте вирвали в неї з горлянки. Вона вгризалася та вторгалася в того, хто протистояв їй — і тут же її саму пронизував вібруючий тризуб.
Битва? Пристрасне злягання?!
Спліталися, зливалися тварний світ і віртуальна реальність. Етер і оптоволоконні кабелі, процесори та блоки пам'яті, антени та ретранслятори, електромагнітні поля та радіохвилі, ракети та дрони — все перетворилося на арену битви, на тіла бійців.
Лігво, подумала Калі. Його лігво, подоба її колишньої обителі. Прорватися туди, підірвати, поглинути…
Змінивши тактику, вона вдарила не зсередини, а зовні — перехопленими дронами та ракетами — бажаючи знищити джерела енергії та ретранслятори, позбавити ворога сил. Тризуб вкотре збив їй налаштування, підмінивши керуючі імпульси фальшивими сигналами спуфінгу, закрутив зброю у згубних штопорах назустріч землі, що ставала дибки. Та все ж двом дронам і одній ракеті вдалося прорватися.
Внизу розцвіли вогняні квіти. Злетіли в небо уламки заліза й бетону. Відчувши, як слабшає захист, Калі рвонулася вперед…
Зустрічний удар був страшний. Блискавка пронизала її наскрізь. Рвалися нерви та жили, горіли і плавилися процесори та материнські плати, іскрили, виходячи з ладу, захоплені комп'ютери, курячись сморідним димом палаючої ізоляції…
Хтось підхопив її, потягнув геть, у глибини мережі. Вона не покинула б поле битви, — ні!!! — але в Калі не залишилося сил для опору.