Страница 81 из 102
4. КАЛІ vs ШИВА
Калі
Калі відчувала його силу. Вона була схожа на її власну — й водночас відрізнялася від неї, як щит відрізняється від меча, а захват — від удару. Хто перед нею?
Вона могла б назвати ім'я. Не хотіла.
Ім'я заважало битися.
Чотири мілісекунди Калі вагалася: атакувати чи ні? Зважувала «за» та «проти». Для неї, чия природа — лють, це був справжній подвиг. Навряд чи той, з ким вона зіткнулася, причетний до підлого удару в спину в її попередньому втіленні.
Покарати? Нема за що.
Розгніватися? Немає причини.
Вступити в союз? Калі не потрібні союзники. І слуги не потрібні — слуги зраджують. Калі б’ється сама. Будь-яка битва — її власність!
Що він робить? Збирає сили в кулак. Готується відбити атаку демонів. Схоже, йому невтямки, що зброю, чиєю б вона не була, можна відбирати та привласнювати. Щойно Калі захопила деяку кількість потрібних їй комп'ютерів, станцій зв'язку та пристроїв радіоперехоплення — поглинула, перетравила, зробила собою. Пучки радіохвиль струменіли по нервах цифрових каналів зв'язку, нарощуючи потужність. Калі стрімко проростала з реальності комп'ютерних мереж у зовнішній тварний світ, безтілесні руки тягнулися, щоб набути вбивчої матеріальності.
Удар струсонув її. Розпечене високочастотне лезо розпороло плоть, жадану зброю вибили з рук.
Він посмів стати на шляху у Калі?!
Ворог буде знищений.