Страница 169 из 175
У пропонованій книзі розглядаються маловідомі сторінки історії України і Криму періоду громадянської війни — фізичне знищення полонених Білої армії, армії УНР, бійців армії Нестора Махна, представників цивільного населення усіх верств. Подані численні унікальні архівні документи, у тому числі фотографи, що свідчать про розгул більшовицької диктатури і зневаження найважливіших законів міжнародного гуманітарного права.
Для широкого кола читачів — від працівників сфери науки та освіти до школярів і студентів, а також для тих, кого цікавить історія розвитку держави.
Суспільно-політичне видання Абраменко Леонід Михайлович
ОСТАННЄ ПРИСТАНИЩЕ. КРИМ. 1920-1921 РОКИ
(Рос. мовою)
Відповідальний редактор В. М. Чирков Редактор О. І. Маєвська Коректор Т. К. Валицька Комп'ютерне верстання Т. Г. З амура Оформлення обкладинки О. О. Стщенко
Підп. до друку 18.04.05. Формат 70хЮ0/|6. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 38,7. Обл.~вид. арк. 34,2. Тираж 1000 пр. (1-й завод). Зам. 5-150
Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП)
03039 Київ-39, вул. Фрометівська, 2, МАУП Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи ДК № 8 від 23.02.2000 Друк відповідає якості плівок наданих замовником
ВАТ “Білоцерківська книжкова фабрика”
09117 Біла Церква-17, вул. Леся Курбаса, 4
Страница
Колонка
Строка
Напечатано
Следует читать
93
правая
5-6 св.
руководил штабом
руководил уничтожением штаба
107
правая
15 св.
Калужском
Клужском
179
левая
16 св.
способствует
соответствует
219
левая
1 св.
1921 г.
1920 г.
390
левая
3, 5 сн.
Григорьев
Григоров
J
><HO,
■jfj—
Si»>-U4MUUftA,
%<*лЬм*ш. Р*Д«м ііііці»
^**М»ІЦ І ‘
ЛсДиХіо##^ І Дя^а
**с>п.
РЯДОКТ.
РИЗОНТАЛЕЙ.
■А>|% мП(
^і:~^ж^^її’Ух-‘-‘і~5:° -
p^v ЩЯП^: ч«™л:!ёзи^ -у: №^°
№U%?-
1UU
іго
>ч>
іі:і>
t
. -ОУ 2Г»0 :спі> лг.о 'іоі> .%по
^№wj
it
К A V T A
ВРИМЕСКОЙ
I'r У ВЕРНІМ
Состапн.1Ъ Ю.М.Шока.тьскій.
_l_
Л70.ЫЪР
Лл£ш/па6ь 35 вср?ть п дюимгь,
о
Е®вАСГ0И(
, Ч'.
X . Ві _
^ЗДЇ
ЛлАц^о,
-__
І&*
:-*.*«? ■- ,__ ' °To Pf , u oP.^:L
, Г // r-pu.,.*". І а.я
^^epoffce,1
^*ЧилЛА^ »»■» ..і - - t .
-. _^_ —. — рі -гді і ’V ТГ ’"'"Р'*© • • (і
««J-fF®■►«чйїй
^--->у ^ /^ya.twtflrto у С Ст^Ств
9Л/ПІ _ __
^?£»|piw.
t-к^А» >
Jlo*0ipCUO
notes
1
Декреты Советской власти. Т. 1. М.,
2
1957. С. 22.
3
s Волкогонов Д. Семь вождей: Галерея лидеров СССР: В 2 кн. Кн. 1. М.: Новости.
4
Ленин В. И. РВС Южфронта, 12 ноября 1920 года // В. И. Ленин. ПСС. Т. 52. М., 1965. С. 6.
5
Литвин А. Л. Красный и белый террор в России, 1917-1922 // Отечественная история. 1993. № 6. С. 55. Н. Д. Жевахов называет гораздо меньшее число жертв — “свыше 12 000 человек" (см.: Жевахов Н. Д. Воспоминания. Т. 2. Новый Сад, 1928. С. 192).
6
Зарубин А. Г.. Зарубин В. Г. Без победителей. Симферополь, 1997. С. 231. По
7
казательно, что за три года пребывания “бе
8
лых” в Крыму было арестовано 1428 человек, а расстрелян из них 281.
9
См.: Беля Кун — кат трудящих Криму // Вінницькі вісті. 1942. 9 серп. № 63 (105). С. 4. Голови, ред. — Михайло Зе-ров.
10
Вернадский В. И. Дневники, 1917-
11
1921. [Кн. 2.] Январь 1920 — март 1921 /
12
Сост. С. Н. Киржаев и др. К., 1997. С. 170.
13
Там же. С. 73.
14
В списках М.Роженко и Э. Богацкой упомянуты только шесть человек (Роженко М., Богацька Е. Сосни Биківні свідчать. Кн. 1. К, 1999. С. 112,191, 266, 365, 449,460).
15
ЦГАОО Украины. № 4933А ФП /
16
кор. 44. Операция по изъятию была осуществлена между 27 ноября и 3 декабря. Были
17
и исключения. И. И. Петрова арестовали
18
ноября, И. Ю. Диденко и П. Ал. Стерли дкина — 26 ноября.
16 Центральний державний архів громадських об'єднань України: Путівник. К.,
19
2001. С. 243.
20
Запись И. С. Пиоро (март 1998 года) в архиве автора. Ср.: Археологія. 1990. № 4. С. 44.
21
См.: Наше минуле. 1993. № 1 (6). С. 39-42.
22
Документ обнаружил в РГВА Здане-вич А. А. Ср.: Литвин А. Л. Красный и белый террор. С. 55-56.
23
гі Ленинский сборник, изд. 3. [Том] I / Под ред. Л. Б. Каменева. М.; Л., MCMXXV. С. 85.
24
Приехал в Советскую Россию 11 августа 1920 г. В начале октября “реввоенсовет” РСФСР назначил его членом военного совета Южного фронта, которым командовал М. В. Фрунзе. После занятия Крыма Кун остался в Симферополе как член, а затем председатель Крымревкома (см.: Желицки Б. Й.
25
Бела Кун / / Вопр. истории. 1989. № 1. С. 74). Как подчеркнул Желицки, на этих постах Кун “принимал активное участие в наведении революционного порядка, налаживании мирной жизни и благоустройстве края". В