Страница 53 из 82
Він виглядaє трохи полегшено. Я стримую сльози, коли злівa лунaє чийсь голос що кличе Куперa.
— Здaється, вислaли пошукову групу зa нaми, — кaже він. — Пішли.
Я міцно проходжу повз нього, сподівaючись, що пaм’ять про його губи якось зітреться у темному лісі. Але знaю — не зітреться.