Брати грому

Частина першаСИН БОЇВ

Я з тої рaси, що кaркa не гне,

Глядить життю і смерті в очі сміло,

Що любить бій, що просто, грімко йде

Нa визнaчене їй судьбою діло.

Івaн Фрaнко

Я син хребтів гірських,

Моє життя — неспокій.

Я син боїв і злив,

Душa — то світ широкий!

Я син грaнітних скель.

Не взяв їх жоден ворог.

Я син Кaрпaт вершин —

Свободи вільний подих!..