Страница 7 из 60
• хронічний стрес і непрогнозованість життя (війна, голод, революції, диктатура),
• професійні ризики (виробництво, де людина мало захищена від шкідливого впливу або з власної волі ігнорує правила безпеки),
• бідність.
У нас — безвиграшне бінго посткомуністичної країни. В компанії Монголії, Лаосу, Єгипту, Гаїті, Туркменістану і Пакистану Україна очолює світовий рейтинг країн з передчасною смертністю. І з 2010 року в країні спостерігається тенденція до зростання цього показника [18].
Насправді перелік наведених вище причин геть не повний, та й згадані чинники потенційно піддаються змінам. Не можна вплинути, як ви пригадуєте, лише на свою генетику. Решту ж можна коригувати, хоча зовсім не завжди це вдається зробити, а також часто бракує сили на таку спробу. Зауважте, що виправити ці змінні можна на рівні індивідуальному (вирватися зі злиднів, знайти роботу з вигіднішими умовами, переїхати, вчасно звертатися по медичну допомогу), а не на національному. Системні зміни з поліпшення добробуту й умов виробництва потребують часу, політичної волі та експертності. З цим наразі сутужно. Лишається якось гальмувати на цьому шляху в пекло у прямому й переносному значеннях, протидіючи негараздам зразковим способом життя. Ну, чи майже зразковим.
Ми маємо складні й несприятливі стартові умови, проте замість того, щоб якось підстелити соломи і завадити власній ранній старості й смерті, часто своїм способом життя підкидаємо хмизу в жар. Згадайте, в нашій колективній свідомості живуть збірні персонажі, які можуть або зранку прибухнуть, або після роботи постійно курять, лежать удома на дивані, або через все переймаються, не знають, як вийти з токсичних стосунків і заїдають своє нещастя.
Я не засуджую. І дуже навіть розумію, чому так — бо для того, щоб підстелити соломки, треба чітко вірити, що життя не мусить бути пекельним та прагнути змін. Натомість на рідних палестинах панує вивчена безпорадність, коли ми не віримо ані в те, що можна щось покращити, ані в існування альтернативи тому, що є. А ще важливо мати сили, аби діяти. І тут ми знову повертаємося до важливості психічного здоров’я, яке й забезпечує нас наснагою для поступу.
Нам лишається мінімізувати ті ризики, на які можна вплинути, і компенсувати негаразди, які вже сталися. Це лейтмотив усієї книги.
Не пощастило з генами та соціоекономічним статусом і довкіллям, то подбайте бодай про спосіб життя та психічне здоров’я. І якщо таки пощастило, то все одно подбайте.
2.2. Жили недовго й нещасливо
Є такий анекдот: «Серденько, так тяжко. Може, все ж розлучимося?.. — Ні, любий. Вдовою взяв, вдовою і залишиш!» Ірена Карпа написала книгу «Як виходити заміж стільки разів, скільки хочеш», а мені на часі писати книгу «Як не залишити жінку молодою та веселою вдовою». Адже в Україні передчасно помирають передусім чоловіки — вдвічі частіше, ніж жінки, та в середньому на 9–12 років раніше. І кожна третя передчасна смерть застає чоловіка в допенсійному віці, тобто в 30–65 років. Чоловіки живуть менше за жінок в більшості країн, проте лише в Україні різниця в тривалості життя така разюча. За даними ВООЗ, є кілька причин гендерних відмінностей в смертності у світі.
• Чоловіки частіше працюють у шкідливих умовах, ніж жінки. У 2010 році у світі від шкоди здоров’ю, завданої роботою, померло 750 тисяч чоловіків, і 102 тисячі жінок.
• «Типова чоловіча поведінка», тобто прагнення відповідати уявленню про справжнього чоловіка, що виявляється як ризиковість і пошук пригод на свою голову (подекуди це призводить до травм чи виливається у шкідливі звички).
• Чоловіки відкладають візит до лікаря, не кажуть на прийомі всієї правди, а отримавши схему лікування, не дотримуються її. В Малаві та ПАР чоловіки частіше заражаються ВІЛ, однак рідше роблять аналізи та приймають антиретровірусну терапію. В Україні чоловіки ігнорують власний високий тиск.
Інші дослідження вказують також на те, що чоловіки, особливо самотні, мають нездоровий підхід до харчування, тобто їдять нерегулярно, віддають перевагу дуже переробленій їжі, як-от ковбасі й напівфабрикатам, і при цьому споживають мало рослинних продуктів.
Українці середнього віку помирають із тих самих фізіологічних причин, що й європейці, — через ішемічну хворобу серця, цереброваскулярні захворювання, хвороби печінки, зокрема цирози, «легеневе серце», туберкульоз легень і ненавмисні отруєння. Проте в Україні передчасні смерті чоловіків стаються в 5–25 разів частіше, ніж у Європі, а отже, забирають і більше життів[9]. Ніколи не було, і от знову щось в Україні не так, як у світі.
Хочу звернути вашу увагу, що гендер не є чинником, який визначає ранню смертність, — її визначає поширеність певних патернів поведінки чоловіків і жінок. Чоловіки як категорія статистично більше курять, частіше впиваються, більше працюють на шкідливому виробництві, сильніше нехтують здоров’ям, тому середні показники смертності й захворюваності у них гірші. Коли жінки поводяться так само чи працюють в несприятливих для здоров’я умовах, вони теж помирають передчасно. Різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок в Україні настільки разюча, бо жінки так поводяться рідше.
Рання смертність українців — це той випадок, коли перше-ліпше пояснення буде правильним. Якщо дослідити, яку кількість алкоголю, зокрема самогону і неякісної підробки, споживають представники різних категорій суспільства, а також дізнатися, як це відбувається — багато за раз чи трохи щодня, беручи до уваги статистичні відомості щодо віку, здоров’я і статі, то виявиться, що визначальним чинником в ранній смертності чоловіків є передусім алкоголь [19].
Українські чоловіки також значно більше курять, ніж жінки. У 2017 році цей показник становив 40 % проти 9 %, тобто це різниця в понад чотири рази — і ще один гендерний чинник, що зумовлює таку разючу різницю в тривалості життя. Для порівняння: у Південно-Східній Азії чоловіки курять вдесятеро більше, ніж жінки, а в Північній Європі, уславленій гендерною рівністю, показники поширеності куріння практично однакові в обох статей — 28 % та 22 % [20].
Чоловіки також частіше стають пасивними курцями на робочих місцях, особливо коли це праця не в офісі. Наразі серед жінок і молоді набувають популярності електронні сигарети. Це не «Прима» без фільтра, але таке куріння теж небезпечне. Та це вже інша історія. Українці курять, а якщо не курять, то пасивно дихають димом в офісних курилках, де «за все „перетирають“», чи безпосередньо за роботою. І це вкорочує їм віку.
Порівняйте-но. Жінка віком 60 років із систолічним тиском 120 мм рт. ст., рівнем холестерину 7 ммоль/мл, яка не курить, ризикує померти протягом наступних 10 років від хвороб серця в 2 % випадків. Чоловік 60 років, навіть із меншим рівнем холестерину (5 ммоль/мл), але вищим тиском (180 мм рт. ст.) і курець, має шанс померти з вказаної причини впродовж цього ж періоду аж у 21 % випадків. Некурець — 9 %. Жінка, яка курить, — 5 %. Отже, бути чоловіком і при цьому курити, мати високий тиск, ще й зіпсувати собі раціоном рівень холестерину — означає сильно ризикувати життям.
Алкоголь і куріння шкодять, і це не новина вже років 50. Та це тільки верхівка айсберга причин. Під водою — те, чому українські чоловіки напиваються і не дбають про себе. Дослідження поведінки українців і чоловіків у інших країнах пояснює причини зловживання алкоголем і курінням, як і швидкого занепаду здоров’я загалом, так: слабка здатність поратися зі стресом і піклуватися про себе.
«Мужики не плачуть». «Каски та рукавиці для боягузів». «Пристібаються ті, хто не вміє їздити». «Я з мужиками зараз бахну, і все мине». Інакше кажучи, це «токсична маскулінність», тобто прагнення відповідати стереотипові Справжнього Чоловіка, що шкодить і йому самому, і людям поруч. Це явище часто пов’язують з агресивною, впертою, домінантною поведінкою, проте насправді воно багатогранніше. Токсична маскулінність може характеризувати також і сумлінного батька родини, на якому все тримається: дружина, діти, батьки, ще й теща з тестем і собака. Такому чоловікові немає коли хворіти, «він же мужик». Він працює за всіх. Дуже ймовірно, що оточення його переживе, а шкода [21, 22].
9
Причини смертності жінок не описано окремо, бо все ж немає факту безпрецедентно ранньої смертності серед українок, як і спільного кореня зла цієї проблеми. Найпоширеніші причини смертності в Україні для обох статей, а також способи запобігання цим хворобам розглядаються упродовж усієї книги. Там, де є різниця між статями, як-от у симптоматиці інфаркту, про це зазначено.