Страница 9 из 14
Тренос
ХОР
Ой годі, годі, зупинись!
Та ніколи-бо й не гадали ми,
Що нам слух торкне дивна мова ця
690]
І нестерпучих, непосильних мук оцих
Жахний глум-ганьба
Дволезим вістрям пройме душу нам!
Ой доле, доленько…
695]
Іо нещастя трепетом поймає нас!
ПРОМЕТЕЙ
Зарано, повні страху, ви ридаєте,-
Заждіть, і до останку все почуєте.
ХОР
То говори,- стражденникам так радісно
Кінця скорботи наперед дізнатися.
ПРОМЕТЕЙ
700]
Вас вдовольнив я радо в попередньому
Бажанні - пожадали-бо довідатись
Від неї ви самої про біду її.
Послухайте ж, які Страждання дівчина
Бід гніву Гери має перетерпіти.
705]
А ти, дитя Інахове, слова мої
Складай у серці, щоб блуканням знати край.
Йди на схід сонця крізь поля неорані
І дійдеш до кочів'я Скіфів. В плетених
Наметах, на колесах вік живуть вони
710]
На вольній волі, всі далекосяглими
Озброєні стрілами. Не підходь до них,
Але направ над берегом ступні свої,
Де стогне море під стрімкими скелями.
Ліворуч там Халіби-ковалі живуть,
715]
їх стережися,- дикі, негостинливі
Вони. Йди далі до ріки Напасниці,
Непомилково названої так,- її
Не переходь, неперехідну, поки аж
Хребта Кавказу дійдеш височенного,-
720]
3 його вершин бурхливий рине струмінь цей.
Сусідні зорям перейшовши бескети,
Іди на південь і ватаги здибаєш
Дів-амазонок, що мужів ненавидять,-
При Термодонті й Теміскірі їх житло, -
725]
Де кораблі жахає Салмідеської
Затоки паща - мореплавців мачуха.
Ті амазонки радо проведуть тебе,
І дійдеш ти до Істму Кімерійського -
Тісних воріт приморських. Далі сміливо
730]
Протоку Меотійську перепливеш ти,
І славна в людях пам'ять переправі цій
Зостанеться,- в честь тебе називатимуть
її - Боспор. Європи ґрунт покинувши,
На суходіл Азійський ти дістанешся.
735]
Що ж, цар богів - чи не до всіх однаково
Жорстокий? Зажадавши бог із смертною
, З'єднати ложе, на блукання сам її
Прирік він. І гіркого ж ти, о дівчино,
На шлюб собі спіткала нареченого!
740]
Все, що від мене чула ти сьогодні тут,
Я не назвав би навіть передмовою.
ІО
Ой леле, леле…
ПРОМЕТЕЙ
З болючим зойком знову застогнала ти!
Що ж буде, як і дальші лиха знатимеш?
ХОР
745]
Які ж їй далі муки, чи розкажеш ти?
ПРОМЕТЕЙ
Бурхливе море згуби нещасливої.
ІО
То нащо й жити! Чи не краще з дикої
Верховини сторч головою кинутись,
Об землю вщент розбитись і звільнитися
750]
3 цієї муки! Раз умерти легше-бо,
Ніж день у день так тяжко-гірко мучитись.
ПРОМЕТЕЙ
А як би ти мої страждання стерпіла!
Адже ж мені і вмерти не присуджено,-
Була б та смерть увільненням од мук моїх,
755]
А так - моїм стражданням і кінця нема,
Аж поки Зевс не упаде з державності.
ІО
Невже владання Зевсове повалиться?
ПРОМЕТЕЙ
Раділа б ти, гадаю, це побачивши?
ІО
Чому ж би й ні, як мучусь через нього я!
ПРОМЕТЕЙ
760]
Отож дізнайся - це направду станеться.
ІО
Хто ж самовладці берло відбере йому?
ПРОМЕТЕЙ
Він сам - через бажання нерозсудливі.
ІО
А як? Скажи, як не пошкодить мова ця.
ПРОМЕТЕЙ
До шлюбу ставши, потім жалкуватиме.
ІО
765]
3 богинею чи смертною - скажи мені?
ПРОМЕТЕЙ
Нащо тобі? Невільно говорити це.
ІО
Невже дружина відбере від нього трон?
ПРОМЕТЕЙ
Дитя родивши, від отця могутніше.
ІО
І неспроможний долі він уникнути?
ПРОМЕТЕЙ
770]
Ні, як не буду вільний від кайданів я.
ІО
Хто б проти волі Зевса міг звільнить тебе?
ПРОМЕТЕЙ
Йому з твоїх потомків бути суджено.
ІО
Як кажеш? Син мій із біди звільнить тебе?
ПРОМЕТЕЙ
Так, третій по десятому народженні.
ІО
775]
Нелегко зрозуміти це провіщення.
ПРОМЕТЕЙ
Ти й про свої нещастя не допитуйся.
ІО
Обіцяної ласки не відмов мені.
ПРОМЕТЕЙ
Із двох я подарую щось одне тобі.
ІО
Із чого саме - поясни, хай виберу.
ПРОМЕТЕЙ
780]
Що ж, вибирай - чи про останок мук твоїх
Розповісти, чи про мов визволення?
ХОР
Яви одну ти ласку їй, а другу - нам,
Прохання не занедбуючи нашого:
їй сповісти подальшого блукання шлях,
785]
А нам скажи про твого визволителя.
ПРОМЕТЕЙ
Як хочете, не буду сперечатися,-
Про все, що ви бажали, розкажу я вам.
По-перше, про твою, Іо, блуденну путь -
, Ти;к запиши це на таблицях пам'яті.
790]
Потік той перейшовши, суходолів грань,
Прямуй на пломенистий, сонцесяйний Схід.
Минувши моря гомін, ти добудешся
До передгір Кісфени - піль Горгонових,
Форкіди там домують, з видом лебедів
795]
Три діви староденні,- спільне око в них
І зуб один, ні сонце їм не сяє вдень,
Ні місяць - серед ночі. Недалеко там
Є три Горгони - людоненависниці,
Крилаті сестри змієкосі,- глянувши
800]
На них, людина без дихання падає;
От їх, кажу, і треба стерегтись тобі;
Послухай далі про нові страховища:
Не йди до грифів гостродзьобих, Зевсових
Псів негавкущих; бійся й раті кінної.
803 Тих арімаспів однооких,- житла їх
Вздовж берегів Плутона злотохвильного.
Від них тікай і прийдеш у далекий край
До чорного народу, що при сонячних
Живе джерелах, там, де Ефіоп-ріка.
810]
Йди берегом до водоспадів, де з висот
Біблоських добропитні хвилі котить Ніл
Священний. На трикутну землю виведе
Тебе він в гирло нільське, де тобі, Іо,
Й синам твоїм побудувати висілок
815]
Дано далекий. Що ж для тебе в мові цій
Незрозуміле, темне, то про все мене
Перепитай і знатимеш докладно все,-
Дозвілля в мене більше, ніж хотів би я.
ХОР
Як далі ще розповідати маєш їй,
820]
Щось проминувши, про гіркий блукання шлях,
То говори, - а все сказав, то вияви
До нас ти ласку - пригадай, що просимо.
ПРОМЕТЕЙ
Про шлях мандрівний чула до кінця вона.
Але щоб знала, що не марно слухала,
825. Скажу їй, що раніше перетерпіла,-
Хай доказом це буде на слова мої.
Тож оповідань промину багато я
І до останніх перейду блукань твоїх.
Коли прийшла ти до землі Молоської,
830]
Додони недалеко крутогорої,