Зміна цінностей соціальної адаптації особистості

Кожному з респондентів з обраної для опитування сукупності пропонується дати відповідь на запитання анкети (див. додаток  1), які складаються з блоків. Другий блок питань містить безпосередньо оцінку усього переліку чинників, що  визначають адаптацію особистості (2.1 – 7.30), тобто всього 30 індивідуальних чинників (перша цифра в нумерації чинників вказує на один з  комплексних чинників, усього їх шість:  1- самозбереження, 2- регулятивний, 3- сексуальний, 4- комунікативний, 5- когнітивний, 6- самореалізації. Друга цифра вказує на порядковий номер індивідуального чинника).

Усі зазначені фактори цього блоку в питальному листі оцінюються тричі: як потреби (“хочу”), як ступінь реалізації потреб (“маю”) і як перспектива реалізації потреб (“сподіваюсь”).

Окремим блоком питань оцінюється  перший чинник 1.0 “Доходи”, який з огляду на специфіку та особливу значущість, виокремлений із загальної сукупності факторів та представлений у вигляді шістьох текстових запитань: 1 запитання – визначає рівень потреб респондента в отриманні доходів; 2-5 запитання – ступінь реалізації вказаних потреб; 6 запитання – перспективи її реалізації. Респонденту пропонується відповісти на ці запитання в цифрах (гривнях та відсотках),  тобто якщо респондент дає текстову відповідь (наприклад, вказує на користування пільгою “безкоштовний проїзд”), доцільно запропонувати йому оцінити, хоча б приблизно, скільки гривень це складатиме в середньому на місяць.

Другий блок, як уже зазначалося, складається із 7, 8, 9 запитань, що містять у собі 30 чинників і вимірюються за семибальною шкалою. Набори факторів у цих трьох питаннях зовсім однакові,  різниця лише у формулюванні, за якими вони подаються респондентові. У запитанні 7 оцінюються потреби, тобто те, що респондент хотів би мати по кожному з чинників, що оцінюється. У запитанні 8-му те, що респондент має на цей момент. І в 9-му те, що респондент сподівається мати в майбутньому.

Останній блок складається із запитань, які потрібні для наступного групування респондентів за соціально-демографічними характеристиками.

Як уже зазначалося, при вираховуванні показника адаптації використовується первинна і вторинна обробка даних. Первинна обробка полягає у вираховуванні індексів адаптації. Під індексом адаптації розуміється співвідношення між рівнем розвитку актуалізованої потреби та рівнем її задоволення. Кожна потреба є комплексною і реалізується через сукупність індивідуальних чинників. Оцінки індивідуальних фаторів із питальника перетворюються в індекси адаптації. Виокремлюються факторні індекси (характеризують адаптацію соціального суб’єкта за одним окремим чинником, який відповідає одній комплексній потребі), а також сукупні індекси (характеризують адаптацію соціального суб’єкта одночасно за всіма чинниками). Також виокремлюються наявні індекси (характеризують адаптацію на момент вимірювання) та перспективи (прогнозування на період до 1,5 років). Знаючи індекси наявної та перспективної адаптації, можна вирахувати індекс динаміки адаптації з моменту виміру і до 1,5 року. Підсумковий показник, який зветься просто індексом адаптації, охоплює всі зазначені характеристики.

1) Розрахунок факторних індексів наявної (див формулу 2.1)  та перспективної адаптації  (див. формулу 2.2):

Формула 2.1

Формула 2.2

, де:

 

 j  -  комплексний фактор адаптації (j = 1...7);

 - оцінка в балах i-го індивідуального чинника при вимірюванні задоволеності (перспектив задоволеності);

- оцінка в балах i-го індивідуального чинника при вимірюванні потреби;

n - кількість значимих для респондента індивідуальних чинників;

- оцінка в балах i-го індивідуального чинника при вимірюванні перспектив задоволення потреби.

 

2) Розрахунок  результуючого індексу адаптації Iад (див. формулу 2.3):

Формула 2.3

, де: