Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 29 из 40



Маруси Максимович.

316. Т. Г. Шевченка до куратора Петербурзької шкільної округи I. Д. Делянова

23 грудня 1858. С.-Петербург

Его превосходительству господину попечителю

С.-Петербургского учебного округа,

тайному советнику и кавалеру

Ивану Давидовичу Делянову

Художника, отставного рядового

Тараса Григорьева, сына Шевченка

Получив высочайшее соизволение для проживания в столице, но нуждаясь в дневном пропитании, покорно прошу ваше превосходительство дозволить мне новое издание моих сочинений, напечатанных в царствование почившего в Бозе государя императора Николая I, под заглавием «Кобзарь» и «Гайдамаки», которых экземпляр при сем прилагается. Так как обе эти книжки составляют библиографическую редкость, то позвольте просить, по миновании в них надобности, возвратить их мне.

Тарас Шевченко.

23 декабря 1858 г.

С.-Петербург

317. Т. Г. Шевченка до В. Ф. Адлерберга

26 грудня 1858. С.-Петербург

Ваше сиятельство, милостивый государь Владимир Федорович!

Значительная часть петербургской публики, пораженная горькой вестью, что мистер Айра Олдридж более не ангажирован Дирекцией театров, имеет честь прибегнуть к вашему сиятельству с утешительной надеждой, что ваше высокое и благотворное покровительство искусству, столько известное, дарует нам отраду быть свидетелями продолжения представлений Айра Олдриджа на нашей сцене.

С глубочайшим почтением имеем честь быть вашего сиятельства покорнейшие слуги

Графиня Анастасия Толстая

Надворный советник Академии К. Ухтомский

………………………………………

Т. Шевченко.

26 декабря 1858 г.

318. В. О. Кокорєва до Т. Г. Шевченка

26 грудня 1858. С.-Петербург

Милостивый государь!

Прилагаю сто рублей и извиняюсь в медленности, которая произошла от болезни моей.

Когда Вы оправитесь, доставьте, пожалуйста, удовольствие познакомиться с Вами.

Примите уверение в душевном уважении.

В. Кокорев.

26 дек[абря]

СПб.

В Бассейной,

собственный дом.

319. А. I. Толстої до Т. Г. Шевченка

30 грудня 1858. С.-Петербург

Пожалуйста, Тарас Григорьевич, приходите завтра. От 7 до 10 будет у нас Олдридж и будет читать. Прошу Вас съездить к Кулишу и передать ему мое приглашение. Да нельзя ли пригласить и Александру Ивановну и Семена Степановича. Да смотрите же, устройте это.

Ваша Толстая.

Вторник,

30 декабря.



На четвертій сторінці:

Тарасу Григорьевичу

Шевченке

320. С. Хлебовського до Т. Г. Шевченка

1858. С.-Петербург

Bądź tak dobry, kochany Tarasie, przyszlij mi mój menekin, gdyż mi jest konecznie potrzebny i niemam teraz żadnego, wszystkie odemnie poodbierali.

Szanujący Cię

S. Chlebowski[6].

1859

321. Т. Г. Шевченка до Я. Г. Кухаренка

17 січня 1859. С.-Петербург

Батьку отамане кошовий

і мій єдиний друже!

Треба б було мені на тебе сердиться, та ні, розсердься ти перше на мене. Розсердься ти на мене за те, що я вторік ще аж у апрілі місяці получив твоє письмо ласкаве од М. М. Лазаревського та не промовив тобі й півслова й досі. Хоч би подякував за ті 10-ть карбованців, що ти во ім’я моє дав якомусь моєму братові Петрові Шевченку. Спасибі тобі, мій друже єдиний! У мене єсть брати Микита й Йосип, а Петра нема. Бог його знає, відкіля він узявся? Та дарма! Нехай собі здоровий буде. А ти здоровий і багатий. Не сердься ж на мене, мій друже єдиний, що я й досі до тебе не написав хоч на клаптику паперу. Якби сказать, що ніколи було, то таке слово смерділо б брехнею, а я не пошлю тобі смердячого слова.

А тепер я захожусь сердиться на тебе, отамане, наш батьку кошовий! Мабуть, ти давно в землях християнських не бував і доброї мови християнської не чував, що зовеш мене закадишним другом. Чи ж чути було коли-небудь меж християнами таке бридке, паскудне слово? Мабуть, ти, батьку, забув нашу християнську мову і дощенту побусурменився? Та дарма! Зови, як знаєш, тілько не забувай твого искреннего

Т. Шевченка.

17 января 1859 года.

С.-Петербург.

У нас тут складається «Хата», то чи нема часом у тебе якої доброї деревини на крокву або й сволок. Як є, то присилай її на ім’я П. А. Куліша або в Академію художеств Т. Г. Шевченку. Поцілуй тричі за мене свою стару і своїх діточок.

Не сердься на мене, мій друже єдиний, що я тобі пишу так небагато. Я ще й досі не відпочив після тії проклятої неволі. Як одпочину, то напишу тобі за одним заходом аркуш або й два.

Чи ти читав «Оповідання» Марка Вовчка? Як не читав, то я пришлю тобі.

322. Т. Г. Шевченка до М. Я. Макарова

7 лютого 1859. С.-Петербург

Дознайтесь, будьте ласкаві, чи буде дома завтра ввечері Варвара Яковлевна. Якщо буде, то і я до неї прибуду з І. С. Тургенєвим. І ви прибувайте, як матимете час. Оставайтеся здорові та не забудьте завтра вранці оповістить мене, искреннего вашого

Т. Шевченка.

7 февраля.

На звороті:

Высокоблагородному

Николаю Яковлевичу

Макарову.

323. Т. Г. Шевченка до М. В. Максимович

25 березня 1859. С.-Петербург

25 марта 1859.

Сьогодня був я у Александры Михайловны. Вона мені показувала ваше последнее письмо до неї. Спасибі вам, моє серденько, що ви мене згадуєте і не забуваєте моєї просьби. Спасибі вам ще раз і ще раз. Як Бог поможе мені до мая місяця кончить мої діла з цензурою, то насиплю повну кишеню грошей та й чкурну через Москву прямо на Михайлову гору. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається. Та вже нехай як буде, так і буде, а я хоч без грошей придибаю-таки до вас сим літом, та як Бог та ви поможете, то, може, й одружуся. Якби-то так сталося, дуже добре було б. Аж страх обісіло вже мені бурлакувати. На сей раз посилаю вам свій портрет, тілько ви його не показуйте моїй молодій, а то злякається. Оставайтеся здорові, нехай вам Бог помага на все добре. Згадуйте інколи искреннего вашого Т. Шевченка.

Передайте моїй будущій молодій княгині оцю невеличку і не весільну пісеньку:

6

Будь добрий, коханий Тарасе, пришли мені мій манекен, бо він мені дуже потрібний; не маю зараз жодного, всі у мене позабирали.

Шануючий тебе

С. Хлебовський (пол.).