Страница 11 из 40
Шли мені швидше свого Вовчка. Та будь здоров з Новим годом.
Передай оці дві пісні Маркевичу, чи не вчистив би він на їх ноту.
245. Т. Г. Шевченка до М. М. Лазаревського
4 січня 1858. Нижній Новгород
4 генваря
1858.
Вибач мені, моє серце, мій голубе сизий, що я так давно до тебе не пишу, нічого було писать. А тепер набралося так багато того писа[ння], що ніколи писать. Добрий оцей чоловік завтра їде в столицю, зайде до тебе, і ти з ним, як матимеш час, добре набалакаєшся.
Приїжджав до мене колядувать старий М. С. Щепкін, то я після його колядки ще й досі хожу, неначе після похмілля. Нехай йому Господь шле добре здоров’я.
Поздравляю тебе з Новим годом. Дай Кулішеві копу серебром і поцілуй за мене графиню Настасию Ивановну, і білш нічого. Ніколи. Не забувай мене, голубе мій сизий. Чи не знаєш ти, де живе отой Жемчужников? Як знаєш, то напиши мені. Метлинського я получив, спасибі тобі. Прощай, моє серце.
Т. Шевченко.
На звороті:
Высокоблагородному
Михайлу Матвеевичу
Лазаревскому.
В С. Петербурге. В Большой Морской,
в доме графа Уварова.
246. Т. Г. Шевченка до М. О. Максимовича
4 січня 1858. Нижній Новгород
Мій голубе сизий!
Я ще й досі не охолонув од мого дорогого гостя, і досі ще стоїть він у мене в очах і не дає мені покою ні вдень, ні вночі. Присів оце, щоб написать тобі письмо любенько та подякувать тобі за твої дорогії подарунки. Так що ж, така нісенітниця в голові ходить, неначе, крий Боже, з похмілля. Завдав він мені свято. Так учистив, що аж пальці знать.
Вибач мені, мій голубе сизий, ради великого Бога, що я тобі так оце нашвидку пишу, єй-богу, нічого в голову не лізе, кроме нашого великого чудотворця Михайла Семеновича. Дасть Бог, трохи одпочину, то напишу тойді тобі тихесенько, гарнесенько, та, може ще, як Бог поможе, і віршами. А тепер цілую тебе, моє серце, за твої подарунки, поздоровляю з Новим годом і молю Господа милосердого послать тобі долголетие и здоров’я, на славу нашої преславної України. Поцілуй за мене свою хорошую, добрую пані, а мою щирую землячку. І, други мои искренние, не забувайте кобзаря, убогого і щиро вас любящого
Т. Шевченка.
Нижній Новгород.
4 генваря
1858.
На звороті:
Высокоблагородному
Михаилу Александровичу
Максимовичу.
В Москве.
247. Т. Г. Шевченка до М. С. Щепкіна
4 січня 1858. Нижній Новгород
4 генваря
1858.
Друже мій єдиний! Я ще й досі не вгамувався од того великого свята, що ти мені завдав на самоті. Якщо не полегша трохи згодом, то я не знаю, що мені й робить з моєю дурною головою, думаю, та я й сам тепер не знаю, що я думаю. Думаю на Масницю приїхать до тебе в Никольське, а до того часу, може, дасть Бог, вийде мені розрішеніє, то і в Москву. А поки що цілую тебе, друже мій єдиний, і поздоровляю з Новим годом. Поцілуй Аксакова, Максимовича і к[няжну] Рєпніну. І не забувай мене, твого щирого, искреннего друга
Т. Шевченка.
Адрес:
В Нижний Новгород
Николаю Александровичу Брылкину
с передачею мені.
Тричі цілує тебе твоя Тетяся.
На звороті:
Высокоблагородному
Михайлу Семеновичу
Щепкину.
В Москве.
248. І. О. Ускова до Т. Г. Шевченка
7 січня 1858. Новопетровське укріплення
7 января 1858 года. Новопетровское.
Как я рад, добрейший Тарас Григорьевич, что Вы догадались остаться в Н[ижнем] Новгороде и сождать там результата решения из Оренбурга. Я второпях забыл Вам вложить письмецо; а главное, сумневался, чтобы моя бумага застала Вас в Нижнем. Этот скотина Михальский, заведывающий в отсутствие Львова баталионом, наплел галиматью насчет Вашего увольнения и через это подверг меня большим неприятностям. Корпусный командир, получивши от меня донесение насчет увольнения Вашего в Петербург, вопреки сделанного им распоряжения, сделал мне строгий выговор и написал от себя в обе столицы, чтобы Вам объявить о высочайшей воле.
Я теперь рад, по крайней мере, что Вы не потребованы в Оренбург и можете пользоваться свободою ехать куда угодно. Кстати, я получил от Еленева письмо к Вам от Кухаренки и при сем прилагаю.
Письма Киреевского, пожалуйста, пришлите ко мне с конвертами, как они есть. Я думаю послать их к его отцу; а там посмотрю что будет. Может быть еще, Вам же придется выручать, эти деньги, если будете в Петербурге. Я уверен, что Вы не прервете со мною переписки по старому знакомству. Если будете в Киеве, побывайте у моего дяди полков[ника] Матвея Яковлевича Ускова, он живет на Подоле против Набережного Николая (церкви) в собственном доме.
Итак, дай Бог Вам успехов в Ваших занятиях в живописи. Радуюсь от души, что Вы имеете хороший прием в Нижнем.
Меня надул подлец Чернягин и выслал объектив и вещи прескверные, и сверх того от небрежной укупорки большая часть вещей попорчена и побита. Г. Лазаревский даже не потрудился посмотреть вещи и только написал мне, что он просил Чернягина скорей отправить ко мне вещи. Это мне вовсе не было в пользу.
Жена моя и дети здоровы, слава Богу, и Вам кланяются. Итак прощайте, Тарас Григорьевич, не забывайте нас и пишите, нам всегда будет приятно получать от Вас весточки как от старого приятеля.
Преданный Вам
И. Усков.
Храпчинский в Уральске женился на распутной вдове есаульше.
Мостовский, Бурцев и Жуйков все Вам кланяются.