Пригода на Босфорі

27 вибухів, що їх зробили епронівці, докінчили роботу стихії.

«Чорноморець» і «Адалет» взяли на буксир один кормову частину «Харькова», другий – носову, дали певний хід і через кілька хвилин Босфор побачив дві половини, що недавно складали потужний океанський вантажний пароплав.

Вдале зняття з мілини корми, приставлення цієї найціннішої частини судна (тут машинний відділ) до найближчого турецького порту, де поставили перегородку на повздовжний розріз – давало надію на успіх всієї операції, що відбувалася при безперервному штормі і вітрах.

Якби епронівці зазирнули в англійські газети (пізніше в Туреччині їм показували їх), вони прочитали б про те, «що лише росіяне можуть братися за таку дурну пробу, як рятувати в таку пору року коло Кара-Бурну явно загибле судно». Щеб пак! Випади така аварія з англійським пароплавом, власники зробили б все можливе, щоб не рятувати, а одержати премію.

Поки 12 чол. із славного загону червонопрапорного ЕПРОН'у цілу добу працювали над зняттям з мілини носової частими судна, криголам «Торос» одводив у Севастополь корму «Харькова».

Протоки і море були свідками небувалого видовища: їхніми водами йшла в далеку путь лише одна частина океанського пароплава.

Погода сприяла переходу корми. Незабаром її приставлено в СРСР. В Туреччині залишився лише ніс «Харкова».

Якраз в ту пору хтось вигадав анекдот про найбільший пароплав. Говорили так:

Найбільший у освіті пароплав «Харьков». Його корма в Севастополі, ніс в Костянтинополі.

Незабаром і носову частину прибуксували в Севастополь.

***

Травень 1934 р.

У сухому доку севастопольського морського заводу стоїть океанський пароплав «Харьков», що його закінчують відбудовувати.

П'ятьдесят чотири дні відважно працювали епронівці над його врятуванням і привели обидві половики судна з чужих вод до себе додому.

Ніколи в світі не робилося такого ремонту.

У Англії років десять тому зазнав аналогічної аварії пароплав «Лохманар». Зняти з каміння пощастило лише кормову частину, а ніс став здобиччю моря. Корму «Лохманара» розміром меншою, ніж «Харьков», одвели в док і добудували до неї нову носову частину.

А в нас справа була складніша.

Треба було точнісінько з'єднати у одно ціле дві частини судна заввишки з чотириповерховий будинок, не маючи досвіду в цій справі.

П'ять діб тривало нечуване в історії ремонту суден з'єднання судна Про точність з'єднання двох частин пароплава можна уявити хоч би з того, що дірки декількох аркушів заліза, які збереглися на верхній палубі, точнісінько зійшлися і їх зараз же склепали.

Чотири колектива, наперекір передбаченням закордонних газетних ворожок, героїчно врятували і відбудували океанський пароплав. Це колективи ЕПРОН'а, команди «Харькова», горківських котлярів і севастопольського морського завода.

Після ремонту «Харьков» стане ще потужніший і одержить те, чого не мав до аварії: перший клас регістра.

_________________________

Фотографії до нарису

… На морі сталась незвичайна подія: йшла в далеку путь тільки одна частина океанського пароплава…

Океанський пароплав «Харьков» на мелі поблизу Кара-Бурну. Пунктиром позначене місце розлому пароплава на дві частини.

Ніс і корма розбитого надвоє пароплава «Харьков» перед з’єднанням. Ліворуч – водолазний спеціаліст т. Правдин. Під його керівництвом епронівцям пощастило врятувати обидві частини пароплава. Правдин провів багато годин під водою, обслідуючи підводну частину пароплава.

Додаток

Вірш Ол. Вовченка

ВІДДАЙ КІНЦІ! [3]

«Хоч лопни – Харків не тече», –

про Лопань, Харків і Нетечу,

прислів'я здавна так рече,

як істину незаперечну.

Не раз цвірінькав горобець,

усім відома скептик-птиця:

– Звели річки всі на нівець –

ані попити, ні втопитись...

Тече вода, течуть літа

і скептики линяють поспіль.

До річки – річка вже не та...

Хвала тобі, о, Комунгоспе!

Співай, осводовко[4], співай

найвеселішої, сестричко!

Стрибай, пірнай і запливай –

ти маєш справжню річку!

Моторний катер підплива –

прожогом харків'янин мчиться…

Овва – це ж водяний трамвай –

нема за що вчепитись…

Та бачу – сполохнувши горобців,

сиренить теплоход на плесі...

Команда пролуна: віддай кінці!

… І попливем транзитом на Одесу.

3

Крім нарису «Пригода на Босфорі» у одинадцятому номері «Всесвіту» за 1934 рік надруковано і другий текст про судноплавство – жартівливий вірш про харківський річковий трамвайчик. Його також пропонуємо увазі читача. (Примітка упорядника даної інтернетної публікації).

4

ОСВОД (російською) – Общество спасания на водах. Тобто (українською) Товариство рятування на водах.